Провідні міжнародні організації, що захищають свободу слова, виступили проти можливого включення до мирного плану положення про амністію за воєнні злочини. Учасники спільної заяви застерігають: така норма здатна створити небезпечний юридичний прецедент і поставити під загрозу правосуддя для загиблих і постраждалих журналістів.
Заяву оприлюднила ініціатива Media Freedom Rapid Response. Серед підписантів – European Centre for Press and Media Freedom, Reporters Without Borders, Національна спілка журналістів України, Інститут масової інформації та інші структури, що представляють інтереси медіагалузі.
Вимоги про відповідальність
Організації наголошують: усіх причетних до вбивств щонайменше 16 журналістів, поранення десятків медійників і атак на медіаінфраструктуру необхідно ідентифікувати й притягнути до відповідальності.
Серед загиблих згадані українська журналістка Вікторія Рощина, яка померла від тортур у російському полоні у 2024 році, французький фотожурналіст Антоні Лаллікан, а також українські репортери Альона Грамова і Євген Кармазін, що загинули восени 2025 року внаслідок ударів російських дронів.
“…будь-яка спроба запровадити загальну амністію, яка охоплює потенційні воєнні злочини, скоєні проти журналістів або цивільних, буде серйозним порушенням міжнародного права, зокрема міжнародного гуманітарного права”,
йдеться у заяві.
Підписанти підкреслюють, що розслідування мають ґрунтуватися в тому числі на експертизі українських журналістів та редакцій, адже саме вони документують воєнні злочини з перших днів повномасштабного вторгнення.
Атаки на пресу: загроза зростає
Згідно з даними MFRR, станом на листопад 2025 року зафіксовано 53 спроби знищення української медіаінфраструктури. Останні місяці, за оцінками організацій, стали одними з найнебезпечніших для журналістів: збільшилася кількість навмисних атак на працівників медіа і редакційні об’єкти.
Такі дії розглядаються міжнародним правом як воєнні злочини. Тому, зазначають підписанти, подібні епізоди мають розслідуватися відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду та національного законодавства.
Заклик до переговірників
Організації наполягають: амністія за злочини проти журналістів не має правових підстав і суперечить усім нормам міжнародного гуманітарного права.
“Тому ми настійно закликаємо всі сторони, які беруть участь у переговорах про мирну угоду, зокрема США та ЄС, не погоджуватися на будь-які заходи, що передбачають амністію за воєнні злочини… Такі поступки суттєво підірвуть міжнародні договори та створять небезпечний юридичний прецедент”,
йдеться у заяві.
Окрім того, підписанти підтримують ініціативу Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу, який має розслідувати злочин агресії проти України та займатися справами, що не належать до юрисдикції МКС. Вони закликають прискорити цей процес, аби забезпечити невідворотність покарання.
Станом на жовтень 2025 року українські правоохоронці оголосили 17 підозр російським військовим за злочини проти журналістів. Троє з них уже отримали вироки, ще 11 обвинувальних актів передано до суду. Це, наголошують правозахисники, свідчить про необхідність продовжувати боротьбу за справедливість, а не згортати її під гаслом мирних компромісів.
