Організатори фінансових схем навчилися пристосовуватися до нових правил Національного банку України. Після обмежень на перекази коштів з картки на картку вони почали оформлювати фіктивних фізичних осіб-підприємців, створюючи так званих “ФОПів-дропів”.
Нагадаємо, що з 1 жовтня 2024 року Нацбанк встановив ліміт на перекази між рахунками фізичних осіб – не більше 150 тис. грн на місяць. Це рішення ухвалили для боротьби з “грошовими мулами”, які через продаж доступу до своїх рахунків дозволяли обертати мільярди гривень поза контролем держави. Проте зловмисники швидко знайшли спосіб обійти обмеження.
Тепер вони не лише скуповують рахунки у громадян, а й масово реєструють їх як підприємців. Банківські обмеження на ФОПів не поширюються, тому їхні рахунки стали зручним інструментом для незаконних переказів. Один “ФОП-дроп” може проводити транзакції на мільйони гривень – до 9,3 млн грн на рік у 2025-му, що дорівнює обсягам сотні звичайних “дропів”.
Водночас така схема має і мінуси: необхідність сплачувати єдиний податок та військовий збір (6% від доходу), а також ЄСВ у розмірі 1760 грн на місяць. Проте для тіньового бізнесу з мільйонними оборотами ці витрати не є значними.
Нацбанк уже виявив сотні подібних випадків. Так, у “Райффайзен банку” регулятор знайшов близько 400 “ФОПів-дропів”. Перевірка ще триває. Банки, які підписали меморандум із НБУ, взяли на себе зобов’язання посилити моніторинг підозрілих операцій та звертати увагу на нетипову активність підприємців.
Водночас регулятор готує більш системні рішення. Зокрема, Нацбанк запропонував Мінцифри ускладнити процедуру закриття ФОПа в “Дії”. Пропонується перевіряти обсяги коштів, своєчасність сплати податків та автоматично формувати ліквідаційну декларацію перед завершенням діяльності.
Нині ці пропозиції перебувають на розгляді, але відповіді від Мінцифри Нацбанк досі не отримав. Тож після року боротьби із “дропами” організатори схем залишаються на крок попереду, доводячи справедливість вислову: “дропи будуть жити завжди”.
