Грудне вигодовування може впливати на стан матері не лише одразу після пологів, а й багато років потому. Нові дані свідчать: жінки, які довше годували дітей грудьми, рідше стикаються з депресією і тривожністю навіть через десять років.
Раніше науковці вже знали, що у перші місяці після народження дитини грудне вигодовування знижує ризик післяпологової депресії. Тепер дослідники припускають, що цей захисний ефект може бути значно тривалішим.
Результати дослідження опубліковано у науковому журналі BMJ Open. Протягом десяти років учені спостерігали за 168 жінками, які народили по двоє дітей і брали участь у великому довготривалому дослідженні.
Усі діти мали масу тіла менше ніж 4 кілограми при народженні. Матерів і дітей регулярно обстежували через 3 і 6 місяців після пологів, а також через 2, 5 і 10 років. На момент фінального етапу середній вік жінок становив 42 роки.
Під час кожного візиту матері заповнювали детальні анкети про стан здоров’я. Їх запитували, чи діагностували їм депресію або тривожний розлад і чи проходили вони лікування. Також жінки повідомляли про спосіб життя – зокрема, харчування та фізичну активність.
Окремий блок питань стосувався вигодовування дітей. У матерів уточнювали:
- чи годували вони грудьми або зціджували молоко хоча б один день;
- скільки тижнів дитина перебувала виключно на грудному молоці;
- загальну тривалість будь-якого грудного вигодовування;
- сукупну тривалість періодів грудного вигодовування менше або більше 12 місяців.
Майже три чверті учасниць, а саме 73%, мали досвід грудного вигодовування. У середньому діти перебували виключно на грудному молоці 5,5 тижня, а загальна тривалість будь-якого грудного вигодовування становила 30,5 тижня. Понад третина жінок – 37,5% – повідомили, що сумарно годували грудьми не менше року.
Під час десятирічного контрольного обстеження 22 жінки, тобто 13%, повідомили про депресію або тривожність. Ще 35 учасниць, або 21%, мали ці проблеми в будь-який період спостереження.
Ті, хто скаржився на депресію чи тривожність через десять років після вагітності, зазвичай були молодшими, менш фізично активними та мали нижчий рівень суб’єктивного благополуччя на початку дослідження.
Аналіз показав чітку тенденцію: жінки з депресією або тривожністю у віддаленій перспективі рідше мали досвід грудного вигодовування і загалом годували грудьми коротше.
Науковці підрахували, що кожен додатковий тиждень виключно грудного вигодовування зменшує ризик депресії та тривожності приблизно на 2%. Цей ефект зберігався навіть після врахування інших чинників, зокрема вживання алкоголю.
“Ми припускаємо, що успішне грудне вигодовування може мати захисний ефект щодо післяпологової депресії та тривожності, що, своєю чергою, знижує ризик депресії і тривожності у матерів у довгостроковій перспективі”, – зазначили автори дослідження.
Водночас дослідники застерігають від простих висновків про прямий причинно-наслідковий зв’язок. Вибірка була відносно невеликою і не надто різноманітною за соціальними та етнічними ознаками, а дані ґрунтувалися на спогадах жінок, а не на об’єктивних медичних вимірюваннях.
“Ймовірно, цей зв’язок є багатофакторним, адже на грудне вигодовування та психічне здоров’я впливають і соціально-економічні та культурні чинники, окрім стану здоров’я в анамнезі. Крім того, жінки з попереднім досвідом депресії та тривожності мають вищий ризик менш успішного грудного вигодовування, що посилює цей зв’язок, але вже у зворотному напрямку”, – пояснили науковці.
Отже, грудне вигодовування може бути не лише користю для дитини, а й довготривалою інвестицією у психічне здоров’я матері, хоча остаточну роль цього чинника ще належить з’ясувати.
