За кілька тижнів до виборів в Угорщині політичне протистояння перейшло у фазу “силових сценаріїв”. Опозиційні сили та незалежні медіа в Будапешті завчасно прогнозували, що уряд Віктора Орбана спробує штучно радикалізувати кампанію через інсценований теракт. Головною мішенню, за цими прогнозами, мала стати енергетична інфраструктура, причому операцію планували провести за межами Угорщини – на території сусідньої Сербії.
Події розгорнулися за очікуваним сценарієм, хоча й з несподіваними для Будапешта корективами. В ніч на 5 квітня сербські правоохоронці разом із армійськими підрозділами оточили муніципалітет Каніжа. Офіційна мета рейдів полягала у пошуку небезпечних предметів, що загрожують населенню.
Результат не змусив себе чекати: вже вранці Александар Вучич відрапортував про виявлення двох наплічників із потужною вибухівкою та детонаторами. Смертоносну знахідку знайшли в безпосередній близькості до газогону, яким паливо з РФ надходить до угорських споживачів.
Цей інцидент миттєво перетворився на потужний паливо для пропагандистських ресурсів Угорщини та Росії. Офіційні спікери одразу почали тиражувати версії про причетність до подій української сторони.
Тим часом угорська опозиція відкрито називає знахідку провокацією самого Орбана. На думку критиків прем’єра, мета цього “спектаклю” полягає у запровадженні надзвичайного стану, що дало б юридичні підстави для перенесення парламентських виборів, призначених на 12 квітня.
Однак Белград не поспішає повністю підігравати угорському партнеру. Всупереч очікуванням “Фідес”, сербська влада не лише утрималася від нападок на Київ, а й офіційно визнала відсутність будь-яких доказів причетності України до цієї справи. Така позиція Сербії суттєво підірвала плани Орбана перетворити знахідку на свій головний політичний козир.
Спроба диверсії на критично важливому газогоні виявилася надзвичайно зручною подією для угорського прем’єра.
Реакція Будапешта та Москви на інцидент у Каніжі
“Я щойно завершив розмову з Віктором Орбаном щодо цієї новини, адже якби сталося відключення газу, Угорщина залишилася б без газу, і ми в північній Сербії також залишилися б без газу”, – повідомив сербський лідер зранку 5 квітня. Він наголосив, що потужність вибухових пристроїв була достатньою для спричинення катастрофічних наслідків та загибелі людей.
Важливо розуміти специфіку локації: у Каніжі понад 80% мешканців є етнічними угорцями, більшість із яких мають паспорти Угорщини. Це дозволило Орбану подати інцидент не просто як економічну загрозу, а як замах на життя співвітчизників.
Це стало ідеальним приводом для атаки на Україну з боку офіційного Будапешта.
Голова угорського МЗС Петер Сійярто провів паралелі між знахідкою в Сербії та підривом “Північних потоків”, запевняючи, що це ланки одного ланцюга. Він наголосив на постійних атаках дронів на “Турецький потік” і назвав виявлену вибухівку черговим етапом терористичного тиску.
Реакція уряду була блискавичною: після засідання ради нацбезпеки Орбан розпорядився залучити армію до охорони енергетичних об’єктів. Військові тепер контролюють угорську ділянку газопроводу, що дозволяє прем’єру позиціонувати себе як єдиного захисника національного спокою від “зовнішньої агресії”.
У Кремлі також не забарилися з коментарями, підтримавши тезу про провину Києва. Дмитрій Пєсков заявив, що враховуючи попередній досвід українських спецслужб, сліди “київського режиму” у цій справі обов’язково будуть знайдені.
Така синхронність у заявах не є випадковою, враховуючи роботу російських політтехнологів у виборчому штабі Орбана. Експерти вбачають у подіях класичну операцію “під фальшивим прапором”, проте Белград несподівано вирішив не брати в ній участі.
Позиція Белграда як перешкода для планів Орбана
Ще наприкінці лютого журналіст Балаж Кауфман, посилаючись на джерела в урядових колах, попереджав про підготовку фальшивої атаки на угорські інтереси з боку сербських або російських сил. План передбачав проведення теракту для введення в Угорщині надзвичайного стану.
Хоча реалізація задуму затрималася – можливо, через невдалу спробу звинуватити українських інкасаторів – події біля газогону сталися саме перед Великоднем.
Головний конкурент Орбана, лідер партії “Тиса” Петер Мадяр, прямо вказав на те, що інформація про “випадкову” подію біля сербського газогону циркулювала заздалегідь. Він підкреслив, що використання цієї провокації в агітації стане підтвердженням спланованої операції під кураторством російських агентів.
Вибір Сербії як майданчика для диверсії виглядає прагматичним кроком. Вибух безпосередньо в Угорщині міг би надто налякати електорат, що вдарило б по рейтингах влади.
Крім того, Вучича та Орбана пов’язують роки тісної співпраці та взаємної підтримки під час виборчих кампаній. Сербський лідер активно допомагає Орбану мобілізувати голоси угорців Воєводини.
Схоже, що участь Белграда в цьому сценарії мала стати послугою у відповідь, особливо з огляду на майбутні дострокові вибори в самій Сербії.
Проте на офіційному рівні Сербія обмежила свою підтримку Будапешта. Єдиним, хто озвучив вигідні Орбану тези, був Балінт Пастор із Союзу угорців Воєводини, який назвав інцидент спробою скинути чинного угорського прем’єра.
Решта сербських силовиків зайняла іншу позицію. Керівник Військово-безпекового агентства Джуро Йованич прямо спростував наявність “українського сліду” в цій справі.
Ба більше, сербська сторона оприлюднила деталі, які вказують на постановочний характер загрози: вибухівка лежала за кількасот метрів від труби, була герметично упакована лише для транспортування і не була готова до негайного використання.
Така відкритість Белграда свідчить про бажання згладити ситуацію, що йде врозріз із агресивною риторикою Будапешта.
Різке зниження напруги з боку Сербії фактично заблокувало можливість запровадження надзвичайного стану в Угорщині, про який мріяв Орбан.
Згодом і сам угорський прем’єр змінив тон на більш обережний, заявивши, що не хоче псувати відносини з Україною без остаточних фактів від сербської сторони.
Причиною такого “розвороту” Вучича може бути стрімка зміна політичних розкладів у сусідній країні. Якщо раніше допомога Орбану була вигідною, то тепер, коли партія Петера Мадяра впевнено випереджає владу за рейтингами, сербський президент, ймовірно, вирішив дистанціюватися від токсичного союзника.
