Естетична медицина США переживає черговий струс. На хвилі шаленої популярності засобів для схуднення типу Ozempic і Wegovy, які часто позбавляють шкіру еластичності та колишніх об’ємів, на ринку з’явився новий препарат для контурної пластики. Засіб під назвою alloClae обіцяє повернути пишність сідницям чи грудям без хірургічного втручання. Однак його походження викликає шок.
Секрет криється в сировині. Для виготовлення цієї речовини використовують жир трупів. За даними CNN, понад дві тисячі американських пацієнтів уже випробували специфічний метод корекції на собі.
Дорога альтернатива класичній ліпосакції
Автором скандальної новинки є компанія Tiger Aesthetics. Препарат презентували американському ринку у 2024 році.
Його створили як альтернативу трансплантації власного жиру пацієнта. У традиційній хірургії для цього роблять ліпосакцію. Проте alloClae рекламують як готовий до використання донорський матеріал у флаконах.
Спочатку коло фахівців було суворо обмежене. Виробник дозволяв купувати засіб лише пластичним хірургам із відповідним досвідом роботи. Згодом правила суттєво спростили, дозволивши ін’єкції навіть медсестрам, косметологам та асистентам лікарів.
Вартість такої процедури є доволі високою. За одну порцію об’ємом 12,5 см³ доведеться викласти близько 2 250 доларів.
Це не перша подібна спроба. Приблизно десять років тому в США презентували аналогічний препарат Renuva, який також базувався на жировій тканині мерців. Однак його об’єм обмежувався лише 3 см³, що дозволяло коригувати тільки обличчя, шию або кисті рук. Натомість нове пакування alloClae містить до 22 см³ речовини.
Таємниці постачання сировини та юридичні війни
Керівниця Tiger Aesthetics Керолін Ван Хове зазначає, що через високий попит компанія намагається наростити обсяги виробництва. Проте це завдання виявилося не з простих.
Бізнес повністю залежить від донорства тіл. Контроль за цим процесом у США децентралізований і регулюється на рівні штатів. Єдиного федерального органу, який би стежив за сотнями відповідних закладів, просто немає. Родичі померлих часто навіть не здогадуються, що тканини близьких стануть косметичним гелем.
У компанії запевняють, що співпрацюють тільки з акредитованими банками тканин. Йдеться про партнерів Асоціації з розвитку тканин та біологічних препаратів, заснованої 1976 року для громадського контролю.
Перевірка кандидатів є дуже прискіпливою. За словами Ван Хове, процес вивчення медичної карти донора та погодження дарування триває від 3 до 6 місяців. Родинам померлих жодних грошей за тіла не виплачують.
Попри комерційні амбіції, бренд наштовхнувся на серйозний супротив влади. Департамент охорони здоров’я штату Нью-Йорк заблокував дистрибуцію препарату на своїй території.
Міністерство охорони здоров’я США двічі відмовило виробнику в ліцензії. Спочатку виникли сумніви щодо відповідності стандартам FDA, а потім компанію звинуватили у відсутності компетентності для законної роботи.
Tiger Aesthetics категорично не погоджується з такими рішеннями. Компанія подала до суду на міністерство, вимагаючи щонайменше 500 тисяч доларів компенсації за фінансові втрати.
Краса за обідом або смертельна небезпека некрозу
За підрахунками виробника, з травня 2025 року ін’єкційну процедуру випробували понад дві тисячі клієнтів.
Серед них опинилася 43-річна юристка Сандра (ім’я змінено) з Лос-Анджелесу. Вона давно мріяла збільшити груди, але боялася наркозу, операційного болю та імплантів.
Реклама обіцяла дива. Процедуру називали безпечною альтернативою, яка триває менше години.
Сандра заплатила 13 тисяч доларів за введення по 50 см³ чужого жиру в кожну залозу. Вже за два місяці розпочався кошмар. Груди сильно заболіли, шкіра змінила колір на брудно-жовтий та фіолетовий, а згодом з місця уколу почала витікати рідина. Лікарі діагностували жировий некроз.
Чужорідна тканина просто не змогла прижитися. Через відсутність нових судин жир почав розкладатися безпосередньо в тілі.
Жінці вже видалили частину утворень. Однак попереду на неї може чекати повноцінна операція з висічення залишків препарату.
Інша пацієнтка з Лос-Анджелеса, 60-річна домогосподарка Крус, використала засіб для збільшення сідниць. Вона пройшла два курси ін’єкцій загальною вартістю 50 тисяч доларів. Жінка задоволена результатом і планує продовжувати експерименти.
Ван Хове запевняє, що офіційних скарг на інфекції чи відторгнення до них не надходило. Вона відмовилася коментувати випадок Сандри, лише підкресливши важливість кваліфікації лікаря.
