Загострення дипломатичних відносин між Варшавою та Києвом спровоковане прорахунками українського керівництва. Таку думку висловив колишній польський лідер Александр Квасневський, який привів свою країну до НАТО та ЄС. Політик відверто назвав рішення Володимира Зеленського присвоїти підрозділу ССО ім’я героїв УПА серйозною помилкою. На його переконання, це підіграє радикалам.
Він закликав українську владу більше не робити подібних кроків через загрозу катастрофічних наслідків. Про це експрезидент розповів напередодні Конференції з питань відновлення України (URC-2026). Інтерв’ю записали перед панеллю YES у Гданську, організованою фондом Віктора Пінчука. За словами Квасневського, ситуація вже є надскладною.
Напругу підсилює і внутрішньополітична боротьба всередині Польщі. Чинний президент Кароль Навроцький, обраний від партії “ПіС”, робить конфлікт з Україною головним козирем. Він оголосив своє чергове різке рішення за чотири дні до старту URC-2026. Мета очевидна — максимально ускладнити діяльність чинному прем’єру Дональду Туску.
Квасневський вважає, що Навроцький прагне де-факто запровадити в Польщі жорстку президентську систему. Для реалізації цього плану йому потрібна перемога правих сил на парламентських виборах 2027 року. Він прагне сформувати коаліцію з ультраправими політсилами “Конфедерація” та “Конфедерація польської корони” Гжегожа Брауна. Разом вони зараз мають 23% підтримки.
Україна гарантовано перетвориться на ключову та найбільш токсичну тему майбутніх польських виборів. Це неминуче. Квасневський наголошує, що Київ має діяти максимально зважено. Головне — не давати правим радикалам нових приводів для ескалації. Водночас демократичний уряд Польщі мусить активно мовою фактів заспокоювати суспільство.
Окремо експрезидент згадав про свою нещодавню зустріч із керівником ГУР Кирилом Будановим у Варшаві. Очільник української розвідки намагався знайти дипломатичний вихід із цього історичного тупика. Проте полегшити подальші кроки не вдалося. Наразі ані Зеленський, ані Навроцький не можуть скасувати свої рішення через політичні іміджеві втрати.
На тлі критики Квасневський залишається послідовним лобістом євроінтеграції України. Його тесть, який вижив під час Волинської трагічної різанини, свого часу підтримав лінію зближення. Тоді Квасневський узгодив з Леонідом Кучмою історичну формулу “пробачаємо та просимо пробачення”. Це відбулося у декларації 1997 року.
Реформи, позиція Трампа та прогнози щодо перемир’я
Вступ України до Північноатлантичного альянсу наразі заблокований. Політик визнає це. Процес абсолютно нереальний, допоки Дональд Трамп очолює Сполучені Штати Америки. Попри те, що Україна має потужну армію із досвідом сучасної війни, американський лідер уникає цієї ідеї. Російська доктрина безпеки тут ні до чого.
Натомість інтеграція до Євросоюзу є цілком досяжною перспективою. Це найкраща гарантія безпеки. Квасневський нагадав, що Польща підписала першу асоціацію ще у 1991 році, а стала членом лише у 2004-му. Україна теж іде цією довгою дорогою, розпочавши реформи за Ющенка і продовживши після 2014 року.
Наразі Києву необхідно терміново прискорити перетворення у найбільш проблемних та чутливих секторах. Експрезидент радить створити спільні профільні групи експертів. Потрібні компроміси. Особливої уваги вимагають такі сфери:
- аграрний сектор та сільське господарство;
- ринок послуг;
- боротьба з корупційними проявами;
- забезпечення повної незалежності судової системи.
Квасневський заперечує закиди, ніби Варшаві набридло захищати українські інтереси. Чинний польський уряд та Радослав Сікорський повністю за інтеграцію України. Навіть попри страхи польських фермерів, з якими влада зобов’язана вести діалог. Подібний спротив аграріїв колись зафіксували у Франції та Іспанії проти самої Польщі.
Нинішній сплеск побутового роздратування поляків викликаний звичайною втомою від тривалої війни. Його підживлюють поодинокі дурні вчинки біженців. Проте більшість українців працюють на користь польської економіки. Квасневський певен, що більша частина польського суспільства не налаштована антиукраїнськи. Час усе вилікує.
Колишній лідер поділився повчальною історією зі своєї аудієнції у британської королеви Єлизавети II у 2005 році. Тоді таблоїд The Sun вийшов із резонансною статтею про вбивство поляком британської родини. Квасневський почав зустріч із вибачень. Проте мудра королева згадала неоціненну допомогу польських пілотів у Другій світовій.
Прорив у повномасштабній війні з Російською Федерацією може відбутися вже найближчими місяцями. Це реальний шанс. Квасневський не вірить у підписання тривалого стратегічного миру. Путін чи його наступник прагнутимуть реваншу. Проте тимчасове перемир’я є цілком досяжним, і Європа має скористатися цим вікном можливостей.
