Україна та Європейський союз кардинально переглядають умови масштабної програми реформ під назвою Ukraine Facility. Київ зумів довести європейським партнерам, що колишня жорстка система оцінювання шкодить спільним інтересам. Тепер фінансова допомога залежатиме не від формальних звітів, а від реального просування держави до членства в ЄС.
Брюссель відмовився від практики тотальних фінансових покарань.
Раніше за невиконання навіть одного відсотка від плану реформ Україна ризикувала повністю втратити сотні мільйонів євро. Відтепер діятиме гнучкий принцип “значного обсягу”, який дозволить зберігати фінансування за умови виконання більшої частини завдань. Влітку завдяки цьому кроку країна збереже значні бюджетні кошти.
Фокус програми повністю змістився на інтеграційні процеси. Соціальні проєкти на кшталт адаптації військових чи забезпечення вразливих верств населення житлом більше не фінансуватимуться в межах цього пакету. Гроші виділятимуть виключно на складні структурні реформи, які часто блокуються у Верховній Раді.
Основним інструментом оцінювання стане перелік реформ у сферах судочинства та боротьби з корупцією. Зокрема, ухвалення закону про Державне бюро розслідувань принесе 124 млн євро. Запуск прозорої антикорупційної стратегії гарантує країні ще 390 млн євро.
Існує ризик, що Київ намагатиметься виконати ці вимоги суто номінально. Яскравим прикладом став закон про майнові декларації суддів. Брюссель погодив його заради збереження траншу, проте реальний стан справ у системі лише погіршився.
Журналісти з’ясували деталі нових домовленостей між сторонами.
Коли очікувати на кошти та куди їх спрямують
Європейський союз погодив безпрецедентний пакет фінансової підтримки України, загальний обсяг якого становить 90 мільярдів євро.
Більша частина цих коштів піде на сектор оборони. Ці гроші виділяють без жодних додаткових умов. Захист європейських кордонів Силами оборони України є достатньою підставою для регулярного фінансування.
Третина загальної суми надійде безпосередньо до державного бюджету.
Євросоюз розділив цю бюджетну частину допомоги на два окремі блоки. Перша половина напряму пов’язана із макроекономічною стабільністю держави. Вона передбачає реформування податкової системи та зміну правил бюджетного фінансування для забезпечення майбутньої стійкості країни.
Другий блок вимог містить перелік політично чутливих структурних змін у державі.
Наразі триває процес узгодження саме цих умов.
Йдеться про 8.35 мільярда євро.
Це фінансова основа чинної програми Ukraine Facility. Програма стартувала ще у 2023 році. Через значне збільшення фінансування сторони ухвалили рішення розширити перелік обов’язкових реформ.
Остаточний список кроків уже погоджений на експертному рівні. Документ містить 26 нових індикаторів із чітким визначенням вартості кожного виконаного завдання для Києва.
Офіційне затвердження оновленого плану перебуває на фінальній стадії.
Український уряд уже схвалив необхідні зміни та готується передати документи до Брюсселя. Після затвердження Єврокомісією план розглянуть уряди та парламенти країн-членів ЄС. Фінальну крапку у цьому процесі має поставити Рада Євросоюзу.
Жодних зривів чи несподіванок під час голосування не прогнозують. Проєкт готували у тісній взаємодії з європейськими столицями, тому головним викликом залишається швидкість бюрократичних процедур. Сторони намагаються встигнути до середини липня. Якщо процес затягнеться через сезон відпусток, рішення відкладуть до осені.
Україні ці гроші та нові правила потрібні терміново.
Скасування бюрократичних покарань за форс-мажори
У Кабінеті міністрів позитивно оцінюють результати тривалих переговорів.
“Ми домовилися з ЄС про зміну логіки Ukraine Facility. І результат, на який мы вийшли, я вважаю дуже добрим для держави”, – зазначила заступниця міністра економіки Дарія Марчак.
Парадоксально, але отримати вигідні умови Києву допомагло затяжне угорське вето. Блокування процесу Будапештом на п’ять місяців дало Україні час для переконання партнерів. Уряд довів Брюсселю необхідність глибинної реформи оцінювання індикаторів.
Старі правила змушували країну втрачати транші без власної вини.
Головним аргументом у дискусії став провал конкурсу до Вищого антикорупційного суду. Кілька років тому уряд без вагань погодився зробити набір суддів індикатором для отримання 300 млн євро. Тоді ніхто не очікував політичного чи технічного блокування цього процесу.
Проте оголошений у 2024 році добір завершився гучним скандалом. Замість запланованих 25 профільних спеціалістів вдалося призначити лише двох осіб.
Кількість поданих заявок була мінімальною, а більшість претендентів відсіяли через невідповідність високим критеріям доброчесності.
У цієї проблеми було дві ключові причини.
Віце-прем’єр Тарас Качка пояснював невдачу занадто жорсткими вимогами до кандидатів. Після зміни умов та оголошення нового конкурсу у 2026 році кваліфікаційна комісія погодила 22 судді. Це перевищило попередній результат, але повністю закрити всі вакансії так і не вдалося.
Держава зробила максимум можливого, але через стару систему автоматично втрачала весь транш.
Цей випадок змусив Єврокомісію повністю переглянути підходи.
“У Facility було багато кількісних індикаторів, на кшталт найняти Х суддів, і діяло правило: якщо ти виконав 99% і не виконали 1% то тобі не зараховується весь крок. В Єврокомісії погодилися. Зараз йдеться про можливість зарахувати часткове виконання – тобто, якщо індикатор виконано у значному обсязі”, – пояснила Марчак.
Брюссель тривалий час вимагав зафіксувати точний відсоток виконання плану. Європейці наполягали на цифрі у 80%, але українська сторона виборола розмите формулювання. Це дає значно більше простору для компромісів під час оцінювання незавершених реформ.
Тепер за часткове заповнення вакансій у ВАКС країна втратить лише незначну частину суми.
У майбутньому ЄС пообіцяв оперативно коригувати критерії плану відповідно до мінливої реальності.
Стимули для лідерів та парадокси успішних реформ
Євросоюз також запроваджує фінансове заохочення за швидке виконання домашнього завдання.
“Раніше нас “карали” за те, що ми зривали терміни. Але якщо щось ухвалювали з випередженням, то не могли навіть гроші отримати швидше, і це було нелогічно. За новим планом – якщо щось виконано раніше, то отримати гроші ми також зможемо раніше”, – каже заступниця міністра.
Зміни торкнулися і базової філософії висунутих умов.
Раніше Брюссель включав до переліку будь-які важливі на його думку реформи. Зараз фінансування виділятимуть виключно під євроінтеграційні критерії. Усі нові вимоги мають відповідати офіційним індикаторам готовності до вступу або національній програмі адаптації законодавства ЄС.
Західні партнери платитимуть за фактичне наближення до союзу.
В Європейській комісії офіційно підтвердили зміну підходів.
“Цей план додатково встановлює пріоритет для тих реформ, які мають вирішальне значення для процесу вступу України до ЄС… Тепер мы працюємо над тим, щоб якнайшвидше завершити його ухвалення, аби якомога швидше передати Україні кошти – за умови виконання узгоджених реформ”, – заявив речник ЄК.
Ситуація з донабором суддів також виявила глибші системні проблеми в державі.
Поки урядовці намагалися знизити планку вимог, представники громадянського суспільства вказували на реальний дефіцит доброчесних кадрів. Професійні та чесні кандидати в країні просто закінчилися.
Причина цього виявилася досить несподіваною.
Кадровий голод став прямим наслідком успішного очищення всієї судової гілки влади.
Раніше ВАКС залишався єдиним місцем із прозорим конкурсом без хабарів для чесних правників. Після перезапуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів чесні добори почалися по всій країні. Тепер фахівці воліють працювати в регіональних апеляційних судах, уникаючи шаленого публічного тиску та хейту в столиці.
Попри труднощі, реформування антикорупційного блоку залишається пріоритетом.
Вартість антикорупційних кроків плану Качки-Кос
Офіційний перелік нових вимог наразі не публікують через триваючі процедури затвердження в Брюсселі. Кабмін також тримає в таємниці текст підписаного документа.
Проте журналістам стало відомо про значний акцент на антикорупційній діяльності.
До оновленої програми увійшли вісім ключових пунктів із відомого списку європейських столиць.
- Ухвалення Верховною Радою антикорупційної стратегії до 2030 року
- Затвердження урядом прозорої профільної програми на її основі
- Впровадження відкритих конкурсів для прокурорів Офісу Генпрокурора
- Повернення прозорого відбору у регіональних прокуратурах
- Внесення комплексних змін до Кримінального процесуального кодексу
- Забезпечення НАБУ доступу до незалежної судової експертизи
- Глибоке реформування Державного бюро розслідувань
- Залучення міжнародних експертів до відбору членів ВККС
Дедлайни для виконання більшості цих вимог змістили на кінець 2026 року через затримки у парламенті. Зокрема, у Раді досі конкурують два профільні проєкти стратегій. За ухвалення євроінтеграційного варіанта держава отримає 390 мільйонів євро.
Повернення прозорих конкурсів у прокуратуру принесе бюджету понад півмільярда євро.
Наразі цими процесами в ручному режимі керує генпрокурор Кравченко. Така ситуація виникла після ухвалення скандального закону в липні 2025 року. Тоді незалежність НАБУ і САП захистили, але конкурси для прокурорів скасували.
Оновлений план також містить вимоги, які не потребують складних голосувань у залі парламенту.
Йдеться про оперативне призначення перевірених міжнародними експертами суддів КСУ та членів Вищої ради правосуддя. Також передбачено запуск внутрішнього контролю в державних інституціях.
Загальна вартість усіх передбачених реформ оцінюється у два мільярди євро.
Окремо Брюссель виділить фінансування під оптимізацію розгляду справ у ВАКС та роботу Бюро економічної безпеки.
Наступного року правила знову доповнять новими критеріями під другу частину фінансового пакету.
Принцип фінансування в обмін на євроінтеграційні реформи залишиться незмінним і у 2027 році.
Конец кода
