Рішення, яке Київ очікував місяцями, нарешті ухвалене. Європейський Союз дав формальний старт кредитній програмі для України на десятки мільярдів євро.
У четвер, 23 квітня, Рада ЄС погодила зміни до довгострокового бюджету, що відкривають можливість завершити оформлення кредиту для України обсягом 90 млрд євро на 2026 – 2027 роки.
Ключовим фактором стало відновлення прокачування російської нафти до Угорщини трубопроводом “Дружба”, пошкодженим раніше під час атаки. Після цього прем’єр Угорщини зняв блокування рішення.
Таким чином, у Євросоюзі більше не залишилося процедур, де окремі держави могли б зупинити запуск дворічного пакета підтримки.
Втім, фіналізація процесу ще попереду. Формально рішення є, але практична реалізація затягується.
У Брюсселі визнають – ні технічно, ні юридично механізм ще не готовий до негайного запуску.
В роботі залишаються кілька ключових документів, що визначать деталі надання коштів.
Також остаточно не узгоджені умови, за яких Україна отримуватиме фінансування.
Водночас уже зрозуміло: бюджетна допомога буде надаватися лише за умови виконання реформ.
Військову частину пакета, навпаки, вивели з-під будь-яких умов, щоб не ставити під ризик оборону країни.
Основний фокус вимог – верховенство права і боротьба з корупцією, де від Києва очікують прогресу.
Нафта стала ключем до розблокування
Історія ухвалення цього рішення почалася ще в грудні, коли лідери ЄС погодили пакет допомоги як компроміс.
Однак уже на початку року Будапешт заблокував фінальне голосування, скориставшись необхідністю одностайності.
Угорщина пояснювала свою позицію припиненням транзиту російської нафти через пошкодження інфраструктури на території України.
Сам Орбан прямо заявляв: без нафти – не буде і грошей.
Цікаво, що Словаччина також залежала від цієї труби, але її прем’єр не підтримав блокування.
У Брюсселі навіть не розглядали альтернативні сценарії обходу угорського вето.
Київ спочатку не поспішав із ремонтом, пояснюючи складність робіт.
Однак політична ситуація змінилася через вибори в інших країнах ЄС.
У підсумку Україна вирішила не ризикувати і повідомила про завершення ремонту раніше очікуваного терміну.
22 квітня трубопровід запрацював, що змусило угорський уряд діяти.
Орбан дотримав обіцянки, але тягнув до останнього.
Фактично Будапешт чекав, поки нафта фізично перетне кордон і з’явиться в угорській частині системи.
Саме тому ухвалення рішення затрималося на кілька годин.
Лише після підтвердження постачання угорська сторона дала згоду.
Реформи стануть умовою для грошей
Попри політичне рішення, отримання коштів займе ще певний час.
Президент вже заявляв, що перші транші очікуються не раніше травня – червня.
Найважливішим етапом залишаються переговори між Єврокомісією та Києвом щодо умов фінансування.
Йдеться про конкретний перелік реформ, прив’язаних до кожного траншу.
Ці вимоги вже закріплені рішенням Ради ЄС і стосуються системних змін у державі.
Попередній список реформ уже обговорювався під час візиту віцепрем’єра :contentReference[oaicite:3]{index=3} до Брюсселя.
Очікується, що до нього увійдуть елементи плану, відомого як “10 пунктів Качки – Кос”.
Це реформи, які ЄС вважає найбільш нагальними для України.
Також сторони мають узгодити юридичну базу кредиту.
Серед ключових документів:
- кредитна угода на повну суму 90 млрд євро
- меморандум про макрофінансову допомогу
- додаткові домовленості в межах Ukraine Facility
Фінансування буде розділене на кілька частин із різними правилами.
Військова допомога надходитиме без умов.
Цивільна частина залежатиме від темпів реформ.
При цьому нових вимог від України не вимагають – лише виконання вже взятих зобов’язань.
Кредит, який Україна може не повертати
Загальний обсяг допомоги – 90 млрд євро, розподілений на два роки.
До кінця 2027 року Україна має отримати повну суму за умови виконання домовленостей.
Після цього ЄС планує нову програму підтримки.
Наразі у проєкті бюджету Євросоюзу закладено ще 100 млрд євро на майбутні роки.
Фінансування надається через механізм посиленої співпраці.
У ньому беруть участь 24 країни ЄС.
Розподіл коштів виглядає так:
- 30 млрд євро – бюджетна підтримка
- 60 млрд євро – оборонні потреби
Це покриє приблизно дві третини фінансових потреб України.
Особливість цього кредиту – Україна не зобов’язана його повертати за звичайних умов.
Погашення передбачене лише у разі отримання репарацій від Росії.
Інакше фінансовий тягар переходить на країни ЄС.
Вони можуть використати заморожені активи російського центробанку.
Відсотки за кредитом також покриватиме Євросоюз.
Перші виплати очікуються влітку
ЄС планує почати перерахування коштів у другому кварталі 2026 року.
Найпізніший термін – середина червня.
У 2026 році Україна може отримати близько 45 млрд євро.
З них 16,7 млрд підуть на бюджетні потреби, а 28,3 млрд – на оборону.
Перший оборонний транш становитиме 6 млрд євро.
Його спрямують на закупівлю дронів українського виробництва.
При цьому допускається використання іноземних компонентів.
Військові кошти не мають жодних умов.
Україна повинна лише відкрити спеціальний рахунок у німецькому Bundesbank.
Також ЄС отримає право контролювати використання коштів.
Наступні транші охоплять боєприпаси та системи ППО.
Бюджетна допомога поділена на дві рівні частини.
Вона надходитиме через Ukraine Facility та макрофінансову допомогу.
Саме цивільна частина залежить від реформ.
Макрофінансова допомога буде надаватися швидше і з простішими умовами.
Перший транш очікується саме через цей інструмент.
У 2026 році виплати МФД розподілять так:
- 3,2 млрд євро – до червня
- 3,7 млрд євро – влітку або після нього
- 1,45 млрд євро – восени
Паралельно Україна отримуватиме кошти за старими зобов’язаннями.
За виконання додаткових реформ можливі нові транші.
У Брюсселі підкреслюють – усе залежить від готовності Києва рухатися вперед.
Фінансування прив’язане до змін, які мають наблизити Україну до стандартів ЄС.
