Мюнхенська безпекова конференція 2026 року стала для України моментом стратегічного посилення. Попри напружені відносини між Європою і США, саме українське питання вийшло на перший план і визначило тон більшості ключових дискусій.
Рік тому Мюнхен був символом трансатлантичного розлому. Цього разу він перетворився на майданчик, де Європа публічно визнала: без України її безпека неможлива.
На відміну від торішнього шоку, цього разу американську позицію у Мюнхені представляв не віцепрезидент Джей Ді Венс, а державний секретар Марко Рубіо. Сам факт зміни спікера у Вашингтоні сприйняли як сигнал пом’якшення тону.
Рубіо намагався виступати у ролі “доброго поліцейського” і говорив про потребу відновлення довіри між США та Європою, наголошуючи на спільній західній цивілізації.
“Причина цього, друзі мої, у тому, що ми глибоко піклуємося про ваше і наше майбутнє. Ми пов’язані духовно і культурно. Ми хочемо, щоб Європа була сильною”, – заявив держсекретар США.
Втім, за м’якою риторикою залишилися ті самі вимоги: більше витрат на оборону і перегляд ціннісних підходів. Європейці сприймали ці меседжі стримано, пам’ятаючи і промову Венса у 2025 році, і гренландську кризу.
Гренландія зникла з трибуни, але не з порядку денного
Попри те, що у Давосі ще місяць тому Гренландія домінувала у розмовах, у Мюнхені її майже не згадували з головної сцени. Втім, у кулуарах тему не вважали закритою.
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен прямо заявила, що президент США не відмовився від ідеї анексії острова.
“На жаль, бажання лишилося тим самим. Але є речі, щодо яких поступки з нашого боку неможливі”, – сказала вона.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус також поставив під сумнів безпекове пояснення американських намірів, зазначивши, що мотиви США значно ширші.
Європа готується до гіршого
Попри сигнали про збереження США у НАТО та відданість статті 5, європейські лідери у Мюнхені демонстрували нову тверезість. Майже кожен виступ містив тезу про необхідність швидкого нарощування власної обороноздатності.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц визнав, що ЄС не готовий до прямого протистояння з Росією, але наголосив, що це питання вибору і рішучості.
“ВВП Росії зараз близько 2 трильйонів євро, майже в 10 разів менше, ніж у ЄС. Але ми не є в 10 разів сильнішими за Росію”, – зазначив Мерц.
Він пообіцяв зробити Бундесвер найсильнішою конвенційною армією Європи та посилити розвідувальні й стримувальні спроможності.
Україна – головний виклик для Європи
Ключовим візіонерським виступом конференції стала промова президента Франції Емманюеля Макрона. Він прямо назвав Україну екзистенційним питанням для Європи.
“Сьогодні, завтра і післязавтра Україна буде першим викликом, який стоїть перед нами”, – заявив Макрон.
Президент Франції нагадав, що з 2022 року Європа вже надала Україні допомогу на суму близько 170 млрд євро і фактично залишилася основним джерелом військового фінансування.
Він наголосив, що поступки Росії або заклики до визнання поразки України є стратегічною помилкою.
Безпрецедентна присутність України у Мюнхені
Мюнхен-2026 став історичним для України з точки зору суб’єктності. Вперше на конференції відкрили “Український дім” – окрему локацію для подій за участю українських представників.
Цей статус раніше мали лише дві країни:
- “Німецький дім”
- “Американський дім”
Український простір, організований фондом Віктора Пінчука, став місцем жорсткої візуальної розмови з Заходом – із демонстрацією дронів типу “Шахед” та ШІ-відео про війну.
Після атак безпілотників на Польщу восени минулого року ця тема вже не виглядала абстрактною для європейців.
ЄС і розмова про швидке членство України
У Мюнхені вперше на високому рівні заговорили про можливість прискореного вступу України до ЄС. Тема не була офіційно в програмі, але уникнути її стало неможливо.
Єврокомісарка Марта Кос на “українському ланчі” допустила вступ України у 2027 році. За кулісами конференції кілька джерел підтвердили: дискусія про реформу процедури розширення ЄС справді зрушила з місця.
Водночас європейські лідери застерігали від передчасної ейфорії.
“Не можна сприймати, ніби рішення вже у кишені, коли є лише обговорення або перші драфти документів”, – зазначив прем’єр Хорватії Андрей Пленкович.
Зеленський і корекція риторики
Президент Володимир Зеленський у Мюнхені суттєво змінив тон спілкування з європейськими партнерами. На відміну від критичної промови у Давосі, цього разу акцент був на подяці.
Слово “дякую” у його виступі пролунало близько 30 разів – з конкретними прикладами підтримки Європи, зокрема у сфері протиповітряної оборони.
Також Зеленський фактично закрив публічну дискусію щодо затримок у програмі PURL, уточнивши, що йшлося не про конкретні платежі, а про загальний рівень готовності союзників.
Європейська стратегія Макрона
Макрон наполягає, що Європа має бути повноцінним учасником будь-яких майбутніх переговорів щодо миру.
“Без європейців не буде миру. Можете вести переговори без нас, якщо хочете, але миру ви без нас не дійдете”, – наголосив він.
Французький президент також попередив про нові виклики безпеці – від агресивної Росії після війни до масштабного втручання у вибори через цифрові платформи.
Серед його пропозицій – жорстке регулювання соцмереж, боротьба з ботами і контроль алгоритмів, які впливають на молодь.
Мюнхенська конференція показала: Європа прокинулася. А Україна більше не є лише темою співчуття – вона стала ключовим елементом нової архітектури безпеки континенту.
