Євросоюз запускає масштабну фінансову програму для України на 2026–2027 роки. Йдеться про позику у 90 млрд євро, більша частина якої піде на оборону, а решта – на підтримку бюджету. Але гроші, як і раніше, будуть прив’язані до реформ.
14 січня Європейська комісія представила пакет законодавчих ініціатив, що відкривають шлях до цього фінансування. Часу небагато: щоб Україна отримала перший транш уже у квітні, всі рішення мають бути ухвалені до початку березня.
Дві третини – на ЗСУ, третина – в бюджет
У Брюсселі не приховують: логіка нового пакета продиктована війною. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прямо пов’язала фінансові рішення з безпековою ситуацією.
“Протягом різдвяних свят Росія посилила свої удари, вбиваючи цивільне населення та атакуючи енергетичну інфраструктуру. Цьому має настати кінець. Ми всі прагнемо миру для України. І для цього Україна має перебувати в позиції сили”, – заявила вона 14 січня у Брюсселі.
Загальна сума допомоги – 90 млрд євро на два роки. За словами фон дер Ляєн, близько 60 млрд євро спрямують на військові потреби, ще приблизно 30 млрд – на загальну бюджетну підтримку.
Військова частина працюватиме за принципом спільних європейських оборонних закупівель SAFE. Кошти підуть на закупівлю техніки та озброєнь:
- переважно в країнах ЄС;
- в Україні;
- у державах Європейської економічної зони та ЄАВТ, зокрема в Норвегії чи Швейцарії;
- у разі потреби – також у третіх країнах, як-от у Великій Британії чи США.
Бюджетна частина працюватиме за знайомою схемою: гроші в обмін на реформи. Механізм максимально наближений до нинішнього Ukraine Facility. Києву доведеться демонструвати поступ у сфері демократії, верховенства права та боротьби з корупцією.
Три кроки до кредитування України
Спочатку в ЄС розраховували профінансувати допомогу Україні за рахунок заморожених російських активів, більшість яких зберігається в Бельгії. Але бельгійська влада наполягла на таких гарантіях, які виявилися неприйнятними для інших партнерів.
У підсумку обрали інший шлях: сам Євросоюз запозичить кошти на фінансових ринках і передасть їх Україні у вигляді позики.
Повернення боргу для Києва прив’язане до репарацій з боку Росії. Поки РФ не виплатить компенсацію за завдані збитки, Україна не повинна буде обслуговувати цю позику.
14 січня Єврокомісія оприлюднила проєкти трьох документів:
- пропозицію про створення позики для України на 90 млрд євро;
- зміни до регламенту Ukraine Facility як інструменту бюджетної допомоги;
- зміни до багаторічної фінансової рамки ЄС, щоб дозволити покрити позику за рахунок “бюджетного запасу” (headroom).
Позика буде гарантована саме цим “запасом” бюджету ЄС – так само, як і інші програми підтримки України з 2023 року. Відсотки за кредитом сплачуватимуть країни ЄС, які долучаться до механізму.
Формат обрали незвичний: механізм розширеного співробітництва, у якому беруть участь 24 із 27 держав-членів. Угорщина, Словаччина та Чехія погодилися не блокувати рішення, але участі в кредитуванні не братимуть.
Заморожені активи РФ – питання не закрите
Попри вибір кредитної моделі, тема російських активів не зникла з порядку денного.
“Наша пропозиція щодо репараційної позики залишається на порядку денному… Ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи”, – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Вона нагадала: активи РФ залишатимуться заблокованими до завершення війни та виплати репарацій.
“Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Сьогодні ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України”, – сказала вона.
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс додав ще чіткіше:
“ЄС залишає за собою право використовувати грошові залишки з іммобілізованих російських активів для погашення цієї позики на підтримку України. Це важливий елемент”.
Встигнути до квітня
Найбільший виклик – темпи. Брюссель хоче завершити всі процедури менш ніж за півтора місяця.
“Ми розраховуємо на швидке погодження цих пропозицій Європейським парламентом та Радою. Таким чином ми зможемо забезпечити, щоб Україна отримала свій перший транш уже у квітні”, – заявила фон дер Ляєн.
За словами Домбровскіса, законодавчий процес планують завершити до початку березня, щоб у квітні розпочати виплати.
Паралельно Єврокомісія разом з українською владою готує фінансову стратегію України на 2026 рік. Окремо Брюссель працює з міжнародними партнерами, аби ті допомогли перекрити дефіцит фінансування України вже у першому кварталі 2026 року.
Процес уже стартував. Наприкінці грудня Єврокомісія схвалила проєкт рішення Ради ЄС щодо розширеного співробітництва. На початку січня його підтримав Coreper, а пленарне голосування в Європарламенті очікується 19–22 січня.
Після цього рішення має остаточно затвердити Рада ЄС. Далі почнеться розгляд трьох фінансових регламентів, представлених 14 січня. Перші обговорення серед послів ЄС уже виявили низку запитань, але критичних перепон поки не бачать.
Нові вимоги до України
Фінансування залежить не лише від швидкості європейської бюрократії. У Брюсселі наголошують: ключовою залишається обумовленість.
“Цей пакет буде підкріплений потужними механізмами обумовленості. Це включає заходи щодо зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією”, – заявили в Єврокомісії.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос пояснила, що позика буде тісно пов’язана з програмою реформ у межах Ukraine Facility і переговорами про вступ України до ЄС.
“Наша пропозиція тісно пов’язує позику із суворою програмою реформ для просування переговорів про вступ. Це відображає нашу незмінну рішучість підтримувати прискорену програму реформ України”, – сказала вона.
Кос визнала, що реформи даються важко, особливо під час війни. Це була відповідь на слова президента Володимира Зеленського, який просив партнерів не висувати “надмірних вимог”.
“Вони складні для будь-якого уряду, а тим більше коли країна веде війну. Але механізм підтримки України має досвід ефективного досягнення цих реформ за найскладніших обставин. І він працює”, – наголосила єврокомісарка.
У межах чинного Ukraine Facility Україна виконала 63 із 68 запланованих кроків для останніх виплат. Але тепер у Брюсселі хочуть не просто зберегти темп, а й прискорити зміни.
Саме тому в проєкті змін до Ukraine Facility з’явилася вимога оновити план реформ, доповнивши його заходами зі зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією.
Отже, 90 мільярдів євро для України вже не абстрактна обіцянка, а складний механізм, який запускається просто зараз. Успіх залежатиме від двох швидкостей – європейської, яка має встигнути до березня, і української, яка повинна довести, що реформи можливі навіть під час війни.
