Перші повідомлення про появу вірусу Марбург в Ефіопії, клінічно спорідненого з Ебола, уже спричинили занепокоєння, адже збудник легко поширюється, тоді як засобів профілактики проти нього немає. Цю інформацію подали The Washington Post, посилаючись на Всесвітню організацію охорони здоров’я та Міністерство охорони здоров’я країни.
У щонайменше дев’яти осіб виявлено геморагічну лихоманку, спричинену вірусом Марбург – патогеном, який у ВООЗ відносять до того самого сімейства, що й Ебола. Представники організації пояснили, що вони підтримують державу у спробах стримати захворюваність, надають допомогу в лікуванні пацієнтів і водночас стежать за ризиком виходу інфекції за межі Ефіопії.
Хоча нинішній спалах фіксують уперше саме в цій країні, подібні випадки вже траплялися на континенті: Ангола, Гана, Кенія, Південна Африка та Руанда раніше стикалися з циркуляцією цього вірусу. За підсумками лабораторних аналізів, штам, знайдений зараз, збігається з тими, що спричиняли захворювання у східноафриканському регіоні.
Ще у 1967 році вірус вперше ідентифікували після одночасних спалахів серед працівників лабораторій у німецьких містах Марбург і Франкфурт, а також у Белграді, столиці Сербії. Збудник отримав назву за містом, де вперше відбулася реєстрація хвороби.
До родини, до якої входить і Ебола, належить і Марбург – патоген, здатний швидко передаватися та спричинювати тяжку геморагічну лихоманку. Первинне зараження зазвичай пов’язують із контактом людини з дикими тваринами, а подальше поширення між людьми відбувається при торканні біологічних рідин інфікованих, таких як кров, слина чи сеча, або поверхонь і предметів, забруднених ними. Найімовірніше, перехід вірусу до людей спочатку стався від кажанів.
На ранньому етапі хворі зазвичай стикаються з низкою симптомів. До них належать лихоманка, головний біль, озноб та біль у м’язах. Крім того, у частини пацієнтів фіксують біль у грудях, нудоту, блювоту та діарею. За інформацією ВООЗ, у проміжку від двох до семи днів після появи перших ознак може виникати висип, який не супроводжується свербінням.
Тяжкий перебіг призводить до сильної кровотечі й поліорганної недостатності, тобто порушення роботи кількох життєво важливих систем організму одночасно. Смерть при Марбурзі, якій зазвичай передують масштабні крововтрати та шок, найчастіше настає на восьмий – дев’ятий день від початку недуги. У ВООЗ зазначають, що приблизний рівень летальності становить близько 50%.
Оскільки дієвих вакцин чи специфічних противірусних препаратів проти Марбургу не існує, інфікованим надають лише підтримуючу терапію. Водночас у фахівців немає впевненості, що вірус не виникатиме знову – навіть ті випадки, які вдалося локалізувати, не виключають повторних спалахів.
До цього в Африці вже реєстрували масштабні інфекційні події: найбільший за останні 25 років спалах холери спричинив загибель семи тисяч людей. Випадки цієї недуги траплялися і в Європі – там хворіли ті, хто привозив “святу” воду з Ефіопії, де активний спалах триває з 2022 року.
