У центрі Острога забудовники зруйнували частину культурної спадщини — під час будівельних робіт на території нижнього замку князів Острозьких повністю знищили археологічний шар, де, ймовірно, знаходилася усипальниця старости Яна-Вільгельма Роттаріуша, що помер у 1728 році.
Про це повідомив дослідник і працівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Микола Бендюк, який назвав дії забудовників свідомим варварством. За його словами, протягом трьох днів будівельники працювали за високим парканом без доступу сторонніх, знищивши важливі історичні шари за допомогою важкої техніки.
«Це сталося буквально через дорогу від адміністрації Державного історико-культурного заповідника. Складається враження, що це було зроблено в змові з місцевими структурами», — зазначає дослідник.
Археологи не мали доступу до об’єкта
Працівник заповідника, археолог Олександр Бондарчук, повідомив, що його не допускали до місця проведення робіт, попри те, що на територіях з історичним значенням нагляд археологів є обов’язковим. Одночасно обласне управління культури Рівненщини запевняло активістів, що «жодних робіт не ведеться».
Натомість археологи зафіксували, що з будівельного майданчика вивозили землю — ймовірно, з культурним шаром — на околицю міста. Саме туди Бендюк вирушив разом з археологом, щоб перевірити ситуацію на місці.
«Ми побачили купи сміття, серед яких були людські рештки, уламки давньоруської кераміки, фрагменти тесаного карнизу, ймовірно, з усипальниці, і навіть натільну іконку XVIII століття із зображенням Богородиці та святого Франциска», — розповів Бендюк.
Цінність знищеної пам’ятки
За попередніми оцінками, зруйнована усипальниця могла належати саме Роттаріушу. Вона знаходилася всього за 10 метрів від костелу, поруч з яким також могли бути поховані княжна Гальшка Острозька — засновниця Острозької академії — та її двоюрідний брат Костянтин Костянтинович Острозький.
Оскільки забудовники не допустили фахівців до місця розкопок, встановити точну приналежність знайдених решток уже неможливо. За словами Бендюка, ця ситуація — типовий приклад того, як у різних містах України обходять законодавчі вимоги:
«Забудовники оплачують дослідження лише однієї ділянки, отримують висновок про можливість робіт на ній, а потім розгортають будівництво на всій території, ігноруючи обмеження щодо інших частин майданчика».
Острог — місто багаторівневої історії
Це не перший випадок втручання у культурний ландшафт Острога. У липні 2024 року археологи виявили в центрі міста залишки валу XI століття, трипільські ями з посудом, ливарню XVII століття та інші артефакти. Ці знахідки підтверджують, що глибина культурного шару в історичному центрі сягає понад трьох метрів.
У жовтні того ж року біля Острозької академії утворилося провалля, яке відкрило вхід до підземних лабіринтів. Науковці знайшли там цінні артефакти, зокрема — ковані двері XVII століття. Провали в центрі міста стали можливими через технічні порушення: недбалість при ремонтах доріг і рух вантажного транспорту в зоні, де під землею знаходяться щонайменше три рівні ходів.
Острог залишається одним із найбагатших на археологічну спадщину міст України, але події на будівельному майданчику ставлять під загрозу збереження його історичної ідентичності.
