Вашингтон здригнувся від несподіваного політичного бунту. Нижня палата Конгресу ухвалила масштабний законопроєкт Ukraine Support Act всупереч волі Білого дому. Це рішення наблизило США до відновлення військової допомоги Києву вперше за півтора року президентства Дональда Трампа. Конгресмени зважилися на цей крок попри шалений тиск лідерів власної партії. Законодавці фактично кинули виклик чинній адміністрації.
Для успіху республіканцям довелося об’єднатися з демократами. Фінальне нічне голосування за українським часом принесло сенсаційний результат. Документ підтримали 226 законодавців, тоді як 95 висловилися проти. Свої голоси за ініціативу віддали вісімнадцять республіканців. Шалена політична перестрілка завершилася перемогою України.
Цей крок продемонстрував серйозний розкол серед соратників чинного президента. Республіканська партія втратила монолітність у питанні підтримки Києва. Голоси друзів України у Капітолії виявилися неочікувано гучними. Тепер Білий дім змушений коригувати власну позицію задля збереження авторитету Трампа. Це сталося вночі 5 червня.
Проте раптова перемога в Палаті представників є лише початком боротьби. Попереду тривалий розгляд документа у Сенаті.
Шанси на затвердження законопроєкту в поточному вигляді є мінімальними. Більш реальним виглядає пошук складного компромісу між обома палатами. Нинішнє голосування лише відкрило шлях для майбутніх дискусій. Попереду важкі переговори.
У разі успіху закон закладе фундамент довготривалої допомоги Вашингтона. Нові правила суттєво обмежать одноосібний вплив американського президента на цей процес. Ініціатива передбачає безпекову підтримку Києва та участь США у повоєнній відбудові. Також документ запроваджує жорсткі антиросійські обмеження.
Саме тому команда Трампа чинитиме запеклий опір на кожному етапі. Проте процедурний бар’єр уже подолано.
Анатомія Ukraine Support Act
Історія цього грандіозного документа на понад 90 сторінок розпочалася минулої весни. Конгресмен-демократ Грегорі Мікс презентував ініціативу ще 14 квітня минулого року. Політик наполягав на неможливості відмови від підтримки Києва навіть під час активних мирних перемовин. На його думку, зміцнення України є єдиним способом змусити Кремль зупинити незаконне вторгнення.
“США повинні залишатися відданими зміцненню здатності України домовитися про справедливе, прийнятне завершення цієї війни та притягнути Росію – і тих, хто підтримує її незаконне вторгнення, – до відповідальності… Владімір Путін припинить цю незаконну війну лише тоді, коли світ змусить його до цього”, – заявляв тоді Мікс, презентуючи свій законопроєкт.
Документ пропонує поновити та продовжити дію Закону про ленд-ліз до 2028 фінансового року. Цей механізм швидкої передачі зброї без бюрократії запровадив ще Джо Байден у травні 2022 року. За ним Київ має повернути техніку або сплатити її вартість пізніше. Досі цей інструмент жодного разу не використовувався на практиці. Поновлений пункт може залишитися суто декларативним.
Трамп наразі не виявляє інтересу до ленд-лізу, а фінальне рішення ухвалює саме очільник держави.
Окрім цього, ініціатива Мікса передбачає виділення прямих військових позик обсягом до $8 млрд. Автори також пропонують продовжити до 2027 року Ініціативу з надання безпекової допомоги Україні (USAI). Це дозволить Пентагону замовляти зброю безпосередньо у виробників США. На фінансування USAI планують спрямувати по $300 млн у 2026 та 2027 роках.
Економічний блок законопроєкту фокусується на повоєнному відновленні зруйнованої країни. Для цього створюється спеціальний Трастовий фонд реконструкції України під керівництвом державного секретаря. Структура фінансуватиме відбудову, гуманітарні проєкти та прозоре управління економікою. Додатково запроваджується посада Спеціального координатора з питань реконструкції.
Окреме місце в документі посідає радикальне посилення економічного тиску на Москву. Нові санкції мають набрати чинності негайно після ухвалення закону. Президент буде зобов’язаний кожні 90 днів ухвалювати формальне рішення щодо продовження обмежень. Основними індикаторами стануть продовження Росією загарбницької війни та відмова від мирних переговорів.
Підставою для санкцій буде і порушення майбутнього мирного договору з Києвом.
Якщо Кремль не припинить агресію, США заблокують провідні російські банки та закриють їм доступ до SWIFT. Обмеження торкнуться нафтової галузі, гірничовидобувної промисловості та всього керівництва РФ. Під удар потраплять особи, причетні до обслуговування Кримського мосту та депортації дітей. Санкції запровадять проти “Росатому”, суверенного боргу та загарбників ЗАЕС.
У стилі тарифних протистоянь Трампа передбачено підвищення мит на товари з РФ щонайменше до 500%.
Найбільш революційною частиною проєкту є позбавлення Білого дому права одноосібно знімати обмеження. Скасувати санкції президент зможе лише після офіційного звіту Конгресу про повне припинення війни. У разі нової атаки РФ санкційний тиск повертається автоматично. Глава держави втрачає колишні прерогативи щодо помилування агресора.
Якщо дві палати заблокують пом’якшення санкцій спільним рішенням, президент матиме право накласти вето. Проте законопроєкт забороняє йому ухвалювати будь-які рішення протягом 10 днів після цього. Цей час дається законодавцям для подолання президентського вето. Такі жорсткі рамки закривають лазівки для адміністрації Трампа на тлі війни в Ірані.
Закулісна битва за голоси
Шлях документа до голосування тривав понад рік через складні внутрішні процедури. Спікер Палати представників Майк Джонсон одноосібно блокував включення ініціативи до порядку денного. Будучи послідовним противником допомоги Україні, він орієнтувався на лінію Дональда Трампа. Проте конгресмен Мікс використав рідкісний обхідний механізм discharge motion.
Це клопотання про звільнення дозволяє винести проєкт у зал без згоди керівництва Палати. Майже рік пішов на збір необхідних підписів серед конгресменів. Спочатку ініціативу підтримували виключно представники Демократичної партії. Але у травні 2026 року прихильники України здійснили справжній прорив.
Двопартійній коаліції вдалося зібрати необхідні 218 підписів для винесення законопроєкту на розгляд. Це унікальний випадок для поточної каденції Трампа, де республіканці диктують умови. Петицію підписали 215 демократів та двоє республіканців – Дон Бейкон і Браян Фіцпатрік. Вирішальний підпис поставив незалежний конгресмен від Каліфорнії Кевін Кілі.
“Для успіху дипломатії потрібні важелі впливу. Конгрес може діяти двопартійно, щоби сприяти встановленню міцного миру, який захищає інтереси Сполучених Штатів та наших союзників”, – заявив законодавець, оголошуючи про свою підтримку законопроєкту.
Успіх опозиції не на жарт налякав спікера Палати представників. Майк Джонсон почав переконувати колег у швидкому завершенні російсько-української війни.
“Війна, схоже, йде на спад, зменшується, наближається до завершення. Гадаю, Владімір Путін сам про це говорив останніми днями, тож Конгресу варто поспостерігати, як це розвиватиметься. Я збираюся поговорити про це зі своїми колегами”, – сказав він 13 травня, після збору достатньої кількості підписів.
Паралельно розпочався потужний тиск на законодавців безпосередньо з Білого дому. Адміністрація надіслала республіканцям офіційного листа з вимогою не підтримувати Ukraine Support Act. Чиновники стверджували, що ініціатива руйнує таємні дипломатичні зусилля Трампа. Крім того, Білий дім виступав проти збільшення бюджетних витрат на Київ.
За інформацією журналістів, Джонсон на закритих зустрічах благав однопартійців зберегти для Трампа простір для маневру в переговорах.
Попри супротив лідерів, зламати вону конгресменів не вдалося. Третього червня нижня палата підтримала процедурне рішення 218 голосами проти 204. Законопроєкт підтримали всі демократи, незалежний Кілі та шість сміливих республіканців. Серед них були Маккол, Лоулер, Міллер, Вілсон, а також підписанти петиції Бейкон і Фіцпатрік.
Вже наступного вечора, 4 червня, відбулося історичне фінальне голосування за документ.
У підсумку Ukraine Support Act отримав на вісім голосів більше, ніж під час процедурного етапу. Проти виступили 95 законодавців, серед яких єдиною демократкою стала Ільхам Омар. Такий результат є колосальним успіхом для прихильників України. Республіканці змушені ризикувати кар’єрою напередодні виборів осені 2026 року.
Сенатський тупик та пошук компромісу
Попри тріумф у нижній палаті, шанси на ухвалення закону в нинішньому вигляді дорівнюють нулю. Текст річної давнини вже встиг частково застаріти через нові бюджетні реалії. Видання The Hill зауважує, що автори пропонували виділяти на USAI 300 мільйонів доларів. Натомість у 2026 році Конгрес затвердив 400 млн євро в рамках оборонного бюджету.
Для набуття чинності документ мають схвалити обидві палати та підписати президент. У Сенаті ж наразі панує протрампівська більшість із 53 республіканців. Верхня палата традиційно діє значно обережніше та уникає конфліктів із Білим домом. Там уже понад рік без жодного руху лежить санкційний законопроєкт Ліндсі Грема.
Сам Грем у травні дипломатично зазначив, що має двояке ставлення до Ukraine Support Act.
Головною перепоною у Сенаті стане не проста більшість, а загроза філібастеру. Опоненти можуть заблокувати рішення за допомогою нескінченних поправок та процедурних затримок. Для подолання цього банку потрібно зібрати мінімум 60 голосів сенаторів. За поточного розкладу сил цей сценарій виглядає абсолютно фантастичним.
Саме тому експерти не розглядають варіант прямого затвердження сенаторами серйозно.
Єдиним реальним виходом залишається створення альтернативного сенатського проєкту. Новий документ гарантовано буде менш амбітним і збереже ключові повноваження Трампа. Це критично важливо для уникнення президентського вето. Подолати його двома третинами голосів в обох палатах Конгресу зараз просто неможливо.
За традицією, сторони створять спеціальну переговорну групу для розробки компромісного варіанта. Нову ініціативу мають очолити саме республіканці, які контролюють Сенат. Безумовно, для фіналу знадобиться і згода Білого дому. Проте ветування навіть пом’якшеного двопалатного документа продемонструвало б очевидну слабкість Трампа.
У будь-якому разі, червневе голосування на Капітолійському пагорбі вже увійшло в історію. Політичні наслідки цього кроку будуть довгостроковими.
Демарш вісімнадцяти республіканців зруйнував міф про повну монолітність президентської партії. Зовнішньополітичний курс Трампа щодо російсько-української війни отримав серйозний внутрішній удар. Цей проміжний успіх “синіх” суттєво загострює запеклу передвиборчу боротьбу в США цієї осені. Демократи отримали потужний козир для повернення контролю над Конгресом.
