Минулого тижня сталося те, чого багато хто побоювався з початку другого терміну Дональда Трампа. США офіційно оголосили про скорочення своєї військової присутності у Східній Європі, розпочавши з Румунії. Це рішення викликало широку хвилю занепокоєння серед союзників по НАТО та у самому Вашингтоні.
Хоча в Бухаресті і Вашингтоні запевняють, що мова йде лише про тимчасове “призупинення ротації” бригади, більшість спостерігачів вважає це фактичним стартом виходу США з регіону. Аналітики підкреслюють, що подібні кроки можуть стати початком ширшого процесу скорочення американської присутності біля кордонів України.
“Мало хто в Америці помітить, якщо США заберуть бригаду з Румунії. Але гарантовано помітить Владімір Путін”, – відзначило The Wall Street Journal у своїй редакційній статті. І ця оцінка добре відображає тривогу, яка панує серед союзників.
Американські війська в Європі на історичному мінімумі
Ще в лютому міністр оборони США Піт Гегсет заявив колегам з Європи, що Вашингтон планує сконцентрувати більше уваги на Індо-Тихоокеанському регіоні та стримуванні Китаю. Тож європейським партнерам не варто розраховувати, що американська присутність у Європі буде вічною.
Наразі в Європі перебуває близько 80 тисяч американських військових — найменша кількість за десятиліття. Для порівняння, під час холодної війни їх було від 290 до 350 тисяч. Після вступу нових членів до НАТО у 1999 році США поступово збільшували співпрацю, але без створення постійних баз. Лише у 2023 році у Польщі з’явився передовий командний пункт V корпусу.
Генерал Крістофер Каволі, командувач Європейського командування Збройних сил США, неодноразово закликав не скорочувати присутність у регіоні. Він наголошував, що поточна кількість військ і так є “історичним мінімумом” і що стабільність у Європі напряму залежить від присутності США.
Румунський прецедент
Важливою опорою американців у регіоні є база “Михаїл Когелнічану” біля Чорного моря. Саме тут з 2022 року дислокувалася елітна 101-ша повітряно-десантна дивізія США, розташована лише за кілька кілометрів від українського кордону. Проте тепер її солдати повертаються до Кентуккі без заміни.
Румунське Міноборони підтвердило, що рішення стало “наслідком нових пріоритетів адміністрації Трампа”. Кількість американських військових у країні скорочується з приблизно 1700 до близько 1000. Міністр оборони Йонуц Моштяну наголосив, що мова не про відхід, а про “тимчасове призупинення ротації”, яке стосується підрозділів у Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині.
У Пентагоні зазначили, що цей крок є частиною “цілеспрямованого процесу збалансування сил” і не означає відмови від зобов’язань перед НАТО. Посол США в Альянсі Метью Вітакер підтвердив, що партнерство з Румунією “залишається міцним як ніколи”.
Втім, у Європі це не розцінили як добру новину. Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску заявила, що рішення Сполучених Штатів “надсилає неправильний сигнал у неправильний час”, адже воно збігається зі спробами адміністрації Трампа тиснути на Путіна для припинення війни в Україні.
У самій Румунії крок США викликав гостру критику і серед урядовців, і з боку опозиції. Політики нагадали адміністрації Трампа попередні суперечки через втручання у внутрішні справи країни та політичну підтримку антизахідних кандидатів.
Занепокоєння у Вашингтоні
Не менше обурення викликало скорочення військ і у США. Сенаторка Джин Шахін розповіла, що члени Конгресу вперше дізналися про рішення не від Пентагону, а від Румунії. Її колега Тім Кейн зазначив, що дізнався про це з преси і вимагає пояснень, чи відповідає цей крок загальній стратегії США.
Проти виступили навіть провідні республіканці, які зазвичай підтримують президента. Голови комітетів збройних сил Сенату та Палати представників Роджер Вікер і Майк Роджерс назвали це рішення “нескоординованим і суперечливим”. Вони попередили, що воно може стати першим етапом подальших скорочень у Східній Європі.
“Ми рішуче виступаємо проти рішень, прийнятих без належної координації з військовим командуванням і Конгресом”, – йдеться у їхній спільній заяві. Конгресмен Майк Тернер додав, що “зниження присутності США на східному фланзі суперечить інтересам національної безпеки” та надсилає “небезпечний сигнал агресору”.
Сенаторка Шахін назвала дії адміністрації “глибоко помилковими” і такими, що “підривають довіру союзників і зміцнюють впевненість Кремля”.
Можливі подальші скорочення
Після оголошення про виведення частини контингенту обидва комітети Конгресу вимагали від Пентагону повного брифінгу щодо причин і наслідків цього рішення. Водночас у ЗМІ з’явилися повідомлення про можливе скорочення американської присутності також у Болгарії, Угорщині та Словаччині вже до середини грудня.
Румунські видання повідомляють, що у Конгресі готують двопартійний законопроєкт, який фактично заблокує подальше виведення американських військ з Європи. Якщо документ буде ухвалено, це може спричинити нову хвилю конфронтації між Конгресом і Білим домом.
Наразі незрозуміло, чи зможе Конгрес скасувати вже прийняте рішення. Проте очевидно, що політичні суперечки навколо “американського відходу з Європи” лише посилюють напругу між гілками влади у Вашингтоні. І, як зазначають експерти, від цього виграють лише противники західного світу.
У США все ще сподіваються, що негативна реакція Конгресу та союзників зупинить Пентагон від подальших скорочень і що ротація військ у Румунії з часом відновиться.
