Бум генеративного штучного інтелекту має прихований бік, який дедалі складніше ігнорувати. У 2025 році інфраструктура ШІ може стати одним із найбільших споживачів електроенергії та води у світі, створюючи нові виклики для екології та енергосистем.
До такого висновку дійшов дослідник Алекс де Вріс-Гао з Інституту екологічних досліджень Вільного університету Амстердама. За його оцінками, глобальний попит на електроенергію для роботи ШІ-систем у 2025 році може сягнути 23 гігават. Це рівень, співмірний зі споживанням невеликої держави.
Ще відчутнішим є водний слід. Для охолодження серверів і чипів ШІ-центрам знадобиться від 312,5 до 764,6 мільярда літрів води. Такий обсяг перевищує річні витрати всієї індустрії біткойн-майнінгу у 2024 році і наближається до світового споживання бутильованої води за рік.
Сам дослідник наголошує, що ці цифри є оціночними. Великі технологічні компанії не розкривають детальної інформації про ресурси, які споживають їхні ШІ-сервіси. Тому аналіз ґрунтується на поєднанні фінансових звітів, аналітичних прогнозів і відкритих даних про масштаби розгортання обладнання.
Навіть за таких обережних підрахунків екологічні наслідки виглядають значними. Річні викиди вуглекислого газу від роботи ШІ-систем оцінюються у діапазоні від 32,6 до 79,7 мільйона тонн. Середній показник – близько 56 мільйонів тонн CO₂, що майже дорівнює щорічним викидам Нью-Йорка.

Професор Шаолей Рен з Каліфорнійського університету вважає, що реальний вплив може бути ще більшим. За його словами, наведені цифри охоплюють лише операційну фазу роботи дата-центрів.
“Додатковий екологічний тиск виникає на етапах видобутку сировини, виробництва, транспортування та утилізації мільярдів чипів, які лежать в основі сучасних ШІ-систем”, – застерігає він.
Зростання апетитів техногігантів уже привернуло увагу американських законодавців. Сенаторка Елізабет Воррен разом із двома колегами звернулася до семи великих технологічних компаній, серед яких Amazon, Google, Meta та Microsoft, із вимогою пояснити масштаби споживання електроенергії.
Паралельно сенатор Берні Сандерс запропонував радикальніший крок – запровадити мораторій на будівництво нових дата-центрів для ШІ. На його думку, це дало б змогу оцінити, чи справді розвиток технології приносить суспільну користь, а не лише корпоративні прибутки.
Водночас у Білому домі звучать протилежні сигнали. Президент Дональд Трамп активно підтримує розвиток штучного інтелекту і порівнює свою програму Genesis Mission з Манхеттенським проєктом часів Другої світової війни, підкреслюючи стратегічне значення технології.
Алекс де Вріс-Гао застерігає: без жорсткіших вимог до ефективності та прозорості інфраструктури екологічний слід ШІ лише зростатиме. Популярність генеративних моделей і змагання компаній за дедалі потужніші чипи підштовхують споживання ресурсів угору.
“За нинішніх трендів у кінцевому підсумку за це платять усі – від споживачів до громад, які вже стикаються з дефіцитом води та перевантаженням енергосистем”, – наголошує дослідник.
Штучний інтелект обіцяє змінити світ, але дедалі очевидніше, що його розвиток потребує не лише інновацій, а й чітких правил гри для збереження ресурсів.







