Російські космічні апарати виявилися причиною таємничих радіозавад, які фіксують у навігаційних системах по всій Європі. Про це свідчать результати свіжого наукового дослідження Стенфордського університету, препринт якого було оприлюднено на платформі arXiv. Проте фахівці наразі не беруться стовідсотково стверджувати, чи проводяться ці атаки навмисно, а також чи здатна Москва трансформувати виявлене випромінювання на більш руйнівну зброю проти глобальної мережі GPS.
Головний аналітик проєкту та керівник наукової групи Тодд Хамфріс у коментарі для відомого тематичного YouTube-каналу Veritasium розкрив деталі фіксації цих аномальних явищ. Як з’ясувалося, незрозумілі аномалії фіксувалися переважно по вівторках, середах і четвергах, акурат у розпал європейського робочого дня. Масштаб проблеми вражає, адже збої одночасно накривали приймачі від Іспанії та Польщі до далекої Гренландії. Через такий величезний радіус покриття науковці математично вирахували, що космічний шкідник працює на значній висоті – щонайменше 1200 кілометрів від поверхні Землі.
Аномальна космічна активність триває вже роками. Зокрема, у проміжку від січня 2019 року до квітня 2026 року експерти нарахували 75 днів, коли масові збої навігації чітко збігалися з частотою GPS L1 (1575,42 МГц). Це базовий діапазон.
Вивчення відкритих інформаційних баз із наземних комплексів GNSS продемонструвало специфічний характер завад. А саме – кожен окремий імпульс тривав менш як 10 секунд. Незважаючи на швидкоплинність сигналу, його миттєво ловили станції спостереження у Норвегії, Канаді та багатьох країнах Європейського континенту.
Спочатку вчені зіткнулися із серйозними труднощами, оскільки оперували виключно вже обробленими реєстраторами даними. Для точного визначення винуватця їм критично бракувало «сирих», первинних радіосигналів від безпосереднього космічного джерела перешкод. Щоб зрушити справу з мертвої точки, фахівці у вересні 2025 року публічно закликали до співпраці світову наукову спільноту на профільному з’їзді Інституту навігації у Балтиморі.
Справжній технологічний прорив стався завдяки інформації з приймачів у Норвегії та Нідерландах. Ті зафіксували первинні параметри випромінювання під час чергової атаки 11 лютого 2026 року.
Спираючись на зафіксовану мікроскопічну різницю в часі приходу імпульсу до обох локацій, фізики побудували віртуальну “квазігіперболоїдну поверхню”. Вона пролягла через космос на десятки тисяч кілометрів із точністю розрахунку товщини всього до 5 метрів.
Тільки один космічний апарат ідеально вписався у розраховану траєкторію. Ним виявився військовий супутник РФ “Космос 2546”. Цей слід вивів команду на угруповання з шести апаратів «Єдиної космічної системи», яка офіційно має відстежувати пуски балістичних ракет. Подальші перевірки підтвердили, що під час абсолютно кожного сеансу глушіння над постраждалими регіонами фіксували присутність бодай одного подібного російського супутника.
Експерти припускають, що агресор проводив короткочасні випробування систем радіоелектронної боротьби на частотах, що межують зі стандартним цивільним спектром. “А потім у майбутньому, якщо станеться гаряConflict, вони налаштують свій передавач на діапазон GPS”, – застеріг Хамфріс у відео на YouTube.
Необроблені пакети даних піднесли ще один сюрприз. Було зафіксовано аналогічне радіовипромінювання у спектрі, виділеному для роботи китайської глобальної системи навігації Beidou. “Я більше не можу з упевненістю стверджувати, що це випадковість”, – резюмував Тодд Хамфріс.
Існують й інші версії походження цих сигналів. Так, представник транснаціонального гіганта GMV Річард Боуден зазначив у коментарі Veritasium, що це можуть бути зашифровані пакетні повідомлення військового зв’язку, а його аналітики підтвердили випромінювання щонайменше від двох супутників РФ. Водночас аналітики видання The New York Times сумніваються, що Москва ризикуватиме дефіцитними апаратами ядерного попередження заради глушіння навігації, а сам Євросоюз уже розпочав розслідування, суворо засекретивши всі поточні результати.
