Український інститут національної пам’яті оприлюднив експертний висновок, у якому йдеться про необхідність перейменування регіональних філій «Укрзалізниці» – «Південно-Західна залізниця» та «Південна залізниця». Історики наголошують, що ці назви мають походження з російських та радянських часів і фактично відтворюють імперську топоніміку.
За словами фахівців УІНП, чинні назви не відповідають положенням Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Вони зберігають у собі елементи російської адміністративної системи, що формувалася ще у XIX столітті.
Як пояснюють історики, назва «Південно-Західна залізниця» є калькою з терміну «Юго-Западная железная дорога», яка існувала в межах Російської імперії. Вона відсилає до поняття «Південно-Західного краю Росії» – території, яку розглядали відносно імперського центру в Санкт-Петербурзі.
Сьогодні ця філія «Укрзалізниці» обслуговує значну частину центральної України – зокрема Київську, Вінницьку, Житомирську, Чернігівську, Сумську, Хмельницьку області, а також частково Рівненську, Черкаську, Полтавську, Тернопільську та Чернівецьку.
В УІНП зазначають, що використання такої назви є історико-географічним атавізмом, який не відповідає сучасному адміністративно-територіальному устрою України.
«Назва регіональної філії “Південно-Західна залізниця” пов’язана з реалізацією російської імперської політики і фактично є рудиментом колоніальної спадщини», – наголошують у висновку Інституту.
Щодо «Південної залізниці», то її назва з’явилася ще у радянський період і також має географічне відношення до колишньої столиці СРСР – Москви. Зараз ця філія «Укрзалізниці» обслуговує Харківську, Полтавську та Сумську області.
Експерти підкреслюють, що обидві назви відтворюють принципи адміністративного поділу, закладені ще в часи Російської імперії, і тим самим продовжують відображати колоніальну логіку стосовно українських територій.
На думку істориків, подальше використання назв «Південно-Західна» та «Південна залізниця» не лише суперечить чинному законодавству, а й є формою символічного відтворення імперської політики, яку сучасна Україна офіційно засудила.
«Такі топоніми продовжують пропагувати російську імперську ідеологію, тоді як Україна має утверджувати власну історичну ідентичність», – резюмують у УІНП.
