Гінекологічні операції для лікування безпліддя: коли необхідне хірургічне втручання
Безпліддя має різні причини, а не лише гормональні. У частині випадків ключову роль відіграють анатомічні зміни — спайковий процес, поліпи ендометрія, субмукозні міоми, непрохідність маткових труб. За таких обставин може бути доцільним хірургічне втручання. У відділенні репрудуктології медичного центру «Геліос» оперативне лікування https://helyos.com.ua/ua/hirurgiya/hirurgiya-v-ginekologiyi розглядається як один з етапів комплексної стратегії відновлення фертильності, коли це підтверджено результатами обстеження.
Коли лікування безпліддя починається з операції?
Існує ситуація, коли жінка роками проходить лікування безпліддя або протоколи ЕКЗ, але вагітність не настає. Під час додаткового обстеження виявляються анатомічні чинники: непрохідність маткових труб, поліп у порожнині матки, осередки ендометріозу, які не були діагностовані раніше. У таких випадках хірургічне втручання — це не крайній захід, а логічний перший крок.
Сучасні протоколи передбачають оцінку анатомічних чинників до початку репродуктивного лікування. Операція, яка усуває фізичну перешкоду, допомагає досягти вагітності природним шляхом або ж суттєво підвищує ефективність подальшого ЕКЗ.
Основні стани, за яких показане хірургічне втручання
Гінекологічна хірургія при безплідді — це не окрема процедура, а спектр оперативних втручань, вибір яких визначається встановленою причиною. Найпоширеніші серед них:
- Ендометріоз. Осередки ендометрію поза маткою порушують нормальне дозрівання яйцеклітини і прикріплення ембріона. Лапароскопічне видалення таких вогнищ — один із доведених методів підвищення шансів на вагітність при ендометріозі I–III ступеня.
- Міома матки. Субмукозна (підслизова) міома майже завжди впливає на імплантацію. Гістероскопічна міомектомія — малоінвазивне втручання, що дає змогу позбутися новоутворення.
- Поліпи ендометрію. Навіть невеликий поліп у порожнині матки може бути причиною невдалих протоколів ЕКЗ. Гістероскопічне видалення поліпа — одна з найпростіших і найшвидших операцій у гінекології.
- Внутрішньоматкові синехії (спайки) формуються після вишкрібань, запалень, попередніх операцій. Гістероскопічне розсічення синехій відновлює нормальну анатомію матки.
- Вроджені аномалії будови матки, зокрема внутрішньоматкова перегородка або дворога матка, можуть впливати на імплантацію та перебіг вагітності. У ряді випадків такі стани підлягають хірургічній корекції, що дає змогу покращити репродуктивний прогноз і знизити ризик ускладнень під час виношування дитини.
Кожен з цих діагнозів потребує індивідуального підходу: обсяг втручання, метод і час операції визначаються після детального обстеження.
Лапароскопія і гістероскопія: коротко про методи
У комплексному лікуванні безпліддя застосовують два основні малоінвазивні підходи — лапароскопію та гістероскопію. Лапароскопія виконується через кілька невеликих проколів черевної стінки й дає змогу працювати з органами малого таза. Її застосовують при ендометріозі, міомах, кістах яєчників, спайковому процесі та непрохідності маткових труб.
Гістероскопія проводиться через піхву та шийку матки без зовнішніх розрізів. Метод використовують для видалення поліпів, розсічення внутрішньоматкових синехій і корекції перегородок. Обидва втручання належать до малоінвазивних, з коротким періодом госпіталізації та відносно швидким відновленням.
Висновок
Хірургічне лікування безпліддя показане тоді, коли встановлено анатомічну або структурну причину, що перешкоджає настанню вагітності. Усунення механічного чинника може відновити фертильність або підвищити ефективність подальшого лікування.
