Економіка

Долар по 43,25 і євро за 50: гривня стартувала у 2026-му з історичних мінімумів

Після Єрмака – новий розклад у регіонах: хто бере кадрову ініціативу і кого залишають без змін

Початок 2026 року став для гривні найжорсткішим за весь час спостережень. 13 січня Нацбанк уперше встановив офіційний курс долара на рівні 43,25 грн, а євро – 50,52 грн, що також стало історичним максимумом.

Нові позначки на табло обмінників українці сприймають особливо нервово. На цьому тлі згадують і позицію МВФ, який під час останніх переговорів наполягав на швидшому знеціненні національної валюти, а також відчувають дію сезонних чинників та бюджетних витрат.

Після Єрмака – новий розклад у регіонах: хто бере кадрову ініціативу і кого залишають без змін

Новий рекорд

У 2025 році долар тримався відносно спокійно – більшу частину року він коливався біля 41,5-42 грн. В окремі місяці гривня навіть зміцнювалася, а курс на початку та наприкінці року був майже однаковим – близько 42 грн.

Інакше поводився євро. За 2025 рік він подорожчав з 43,68 до 49,55 грн, тобто на 13,4%. Ключовим чинником називали знецінення долара щодо інших світових валют.

Після Єрмака – новий розклад у регіонах: хто бере кадрову ініціативу і кого залишають без змін

Перші дні 2026-го стали для гривні різким стрибком. За неповні два тижні офіційний курс долара виріс на 1,2 грн і вперше перетнув позначку 43 грн. Євро також додало у вартості і вперше в офіційному курсі перевищило 50 грн.

На роздрібному ринку рух виглядає ще різкішим. Якщо 1 січня долар в обмінниках можна було купити за 42,3-42,4 грн, то 12 січня за нього просили вже щонайменше 43,5 грн. Євро в обмінниках з початку року подорожчало на 0,8 грн – його продають приблизно по 50,8 грн.

Причини

Долар в Україні не є фіксованим курсом уже понад два роки. З початку жовтня 2023 року Нацбанк дозволяє курсу коливатися, повертаючи елементи ринкового механізму, як це було до повномасштабної війни. Разом із цим на ринок повернулася і сезонність.

“Попит перевищує пропозицію і регулятор продовжує підтримувати ринок інтервенціями, але сезонний ріст курсу “каже” нам, що продавці ще не вийшли з періоду свят та кінця року”, – зазначає дилер департаменту глобальних ринків “ОТП банку” Антон Курінний.

Валютний ринок багато в чому залежить і від аграрного циклу. Навесні, коли стартують польові роботи, аграрії частіше продають валютні запаси, щоб отримати гривню на сівбу – це збільшує пропозицію валюти та знижує курс. Восени й узимку пропозиція менша, що зазвичай веде до помірного послаблення гривні.

Окремий сезонний удар пов’язують із держбюджетом. Грудень традиційно є піковим місяцем видатків – наприкінці фінансового року розпорядники коштів прагнуть використати фінансування, активніше оплачуються контракти, а працівникам бюджетної сфери нараховують премії та бонуси.

“У грудні 2025 року бюджет витратив не 10 мільярдів доларів, як у середньому минулого року, а десь 20 мільярдів. Тобто держава витратила на 10 мільярдів доларів більше. Ці гроші в гривневому еквіваленті на початку року почали тиснути на курс”, – пояснює заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.

Отримані від держави кошти – у вигляді зарплат, бонусів чи платежів за держконтрактами – частина громадян і бізнесу спрямовує на купівлю імпортних товарів або іноземної валюти. За перший тиждень 2026 року українці придбали валюти на 244 млн дол. більше, ніж продали, що додатково підштовхнуло попит і курс.

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій звертає увагу, що подібні коливання на початку року траплялися й раніше. Так, на старті січня 2025-го долар підріс із 42,03 до 42,28 грн (на 12 січня), але згодом знизився нижче 42 грн.

Водночас нинішнє послаблення пов’язують і з підходом самого НБУ. Попри підвищений попит на валюту, регулятор не став істотно посилювати присутність на ринку. У перший тиждень 2026 року Нацбанк продав із резервів 712,1 млн дол., тоді як у грудні 2025-го щотижневі продажі в середньому становили 0,9-1 млрд дол.

“НБУ весь минулий рік тримав курс стабільним. Це може бути пов’язано з тим, що інфляція торік була високою, а значна девальвація гривні її розжене ще сильніше. Інфляцію їм вдалося “прибити” – за підсумками 2025 року вона виявилася навіть меншою за прогнози. Відповідно, зараз курс можна потрохи відпускати”, – вважає президент інвестиційно групи “Універ” Тарас Козак.

У Dragon Capital також допускають зміну підходу Нацбанку. Там припускають, що регулятор може повертатися до політики помірної повзучої девальвації, як у 2024 році, або збільшити амплітуду щоденних коливань, реагуючи на зростання так званого “цивільного” попиту на валюту, який неможливо повністю відстежити з відкритих даних. Допускають і поєднання обох чинників.

“Не виключено, що НБУ змінив підхід до визначення оптимального курсу і повертається до політики помірної повзучої девальвації, як було у 2024 році, на тлі швидшого ніж очікувалось сповільнення інфляції. Інший варіант – Нацбанк збільшив амплітуду щоденних коливань і послабив курс у відповідь на збільшення “цивільного” попиту на валюту. Також можливі обидва варіанти одночасно”, – вважає директорка аналітичного департаменту та головної економістки Dragon Capital Олена Білан.

Що буде далі

Частина експертів очікує, що нинішній сплеск попиту є коротким. Сергій Фурса прогнозує, що сезонний тиск може вичерпатися за 1-2 тижні. Схожий сценарій бачать і в “ОТП Банку”.

“Ми очікуємо найближчими днями початку стабілізації курсу та можливого зміцнення гривні до рівнів 43 гривні за долар”, – вважає Антон Курінний.

Директор з продажів банку “Авангард” Юрій Крохмаль припускає, що тиск на гривню триматиметься до кінця січня, однак після задоволення основного попиту може настати корекція в бік зниження курсу.

“Тиск на гривню зберігатиметься до кінця січня. Проте, у міру того, як основний попит буде задоволено, ми можемо побачити корегування курсу в бік зниження”, – додає Юрій Крохмаль.

У “Райффайзен Банку” налаштовані стриманіше і очікують продовження повільної девальвації до кінця першого кварталу, але з періодами зворотного руху.

“Повільна девальвація гривні продовжиться і до кінця першого кварталу. Але вона буде не одностороннім рухом, тобто обов’язково будуть періоди ревальвації гривні до долара США”, – зазначає головний експерт з макроекономічного аналізу банку Сергій Колодій.

За його оцінкою, до кінця березня долар може подорожчати до 43,5-44 грн. Водночас подальша траєкторія значною мірою залежатиме від поведінки Нацбанку.

“Якщо НБУ вирішить “зафіксувати” курс долара на новій позначці, то ми побачимо поступову девальвацію гривні. Але, скоріш за все, в наступні кілька днів ми побачимо курсовий пік з подальшим посиленням гривні”, – вважає Олександр Паращій.

Фінансовий ресурс для підтримки курсу у регулятора, за наведеними оцінками, значний. За підсумками 2025 року золотовалютні резерви сягнули історичного максимуму – 57,3 млрд дол. Також зазначається, що протягом 2026-2027 років Євросоюз надасть Україні 90 млрд євро фінансової підтримки, що має допомогти утримувати резерви на високому рівні та уникати різкої девальвації.

Поступове зниження інфляції, яка є ключовим показником для НБУ, дає регулятору простір для керованого послаблення гривні. Прогнози на кінець 2026 року відрізняються: Тарас Козак називає діапазон 44-45 грн за долар, у Dragon Capital закладають 44 грн, у групі ICU – 44,3 грн, у Concorde Capital – 44,8 грн.

Поділитися:
Показати коментарі (0)
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *