Законопроєкт №13597 пропонує кардинально нову концепцію захисту прав громадян від дискримінації.
У серпні 2025 року парламент одержав цей євроінтеграційний документ замість проваленої ініціативи №5488.
Ініціатива вже в порядку денному Верховної Ради. Наразі документ опрацьовують у профільному комітеті.
Головне новаторство полягає в розмежуванні відповідальності за правопорушення. Ненасильницьку дискримінацію каратимуть адміністративно, що гарантує оперативне реагування.
Водночас публічні заклики до насильства тягнуть сувору кримінальну відповідальність. Законопроєкт робить мотив упередження обтяжувальною обставиною при нападах і вбивствах.
Перелік захищених ознак розширюють. Додають стан здоров’я, орієнтацію та гендерну ідентичність.
Такий підхід суттєво змінить роботу всієї правоохоронної системи.
Реальний стан протидії дискримінації
Європейська комісія неодноразово фіксувала суттєві недоліки українського законодавства.
Звіт за 2025 рік підтвердив невідповідність Рамковому рішенню Ради ЄС 2008/913/JHA. Наразі офіційна статистика таких злочинів практично відсутня.
Особливо показовими стали програні справи в Страсбурзі.
ЄСПЛ у справі “Картер проти України” розкритикував слідчих. Напад на ґрунті гомофобії розслідували як звичайне правопорушення.
Аналогічно у справі “Узу проти України” суд визнав бездіяльність слідчих щодо нападу на 16-річного афроукраїнця.
Зазвичай подібні атаки кваліфікують як банальне хуліганство. Через це втрачається сутність мотиву.
Правова система часто ігнорує реальні мотиви злочинців. Жертву атакують через належність до певної соціальної чи расової групи.
Міжнародні рейтинги чітко відображають глибину проблеми.
В Індексі верховенства права за рівністю ставлення Україна впала з 30-го місця у 2022 році до 43-го у 2025-му серед 143 країн.
Підготовка закону до практичного застосування
Текст законопроєкту потребує додаткового юридичного шліфування. Норма повинна мати чітке правове застосування.
Вкрай важливо уникнути розмитих формулювань у Кримінальному кодексі. Мотив нетерпимості має стати самостійною обставиною.
Паралельно необхідно готувати кадри. Слідчі та прокурори мусять пройти спеціалізоване навчання.
Держава повинна створити ефективну систему обліку нападів. Постраждалим потрібна дієва підтримка.
Прийняття закону не має перетворитися на звичайну імітацію.
Реформа запрацює лише тоді, коли громадянин реально відчує захист.
Фундаментальні вимоги європейського співтовариства
Євроінтеграція вимагає захисту прав людини. Це не менш важливо за антикорупційну чи судову реформи.
Країна-кандидат зобов’язана створити дієвий механізм захисту всіх громадян.
Переговори про членство потребують реальних результатів.
Парламентський комітет з питань інтеграції до ЄС вже підтвердив відповідність проєкту №13597 міжнародним зобов’язанням України.
Оновлення законодавства закриє важливу прогалину. Проте вирішальним стане практичне розслідування злочинів.
Реформована система повинна збирати дані та підтримувати постраждалих.
