Болгарія входить у нову політичну еру, де ключову роль відіграватиме Румен Радев. Колишній президент, відомий своїми неоднозначними заявами на адресу Києва, готується очолити уряд. Його перехід до виконавчої влади супроводжується безпрецедентним посиленням впливу: партія “Прогресивна Болгарія” здобула абсолютну більшість, що дає Радеву карт-бланш на будь-які рішення.
Політична траєкторія генерала ВПС вражає своєю послідовністю. Ще у 2016 році він гучно пішов із посади командувача авіацією через незгоду з патрулюванням болгарського неба літаками НАТО. Тоді він назвав це приниженням честі національних збройних сил, хоча сам є випускником елітних американських військових закладів на авіабазі Максвелл та доктором наук.
За його злетом на президентську посаду проглядалася підтримка соціалістів та, ймовірно, консультації з російськими інститутами стратегічних досліджень. Радев майстерно експлуатував образ “нової людини”, не заплямованої корупцією. Він зумів стати ідеальним кандидатом для кардинально різних таборів виборців, поєднуючи західну освіту з проросійською риторикою.
Зараз Радев фактично повторює свій успіх десятирічної давнини, але вже на парламентському рівні. Його шлях до крісла прем’єра став можливим після тривалої політичної кризи, під час якої він, будучи президентом, неодноразово призначав технічні уряди та зміцнював власну вертикаль влади.
Найбільше запитань викликає його ставлення до війни в Україні. Радев неодноразово називав Крим “російським за фактом”, хоча пізніше уточнював позицію. Він відкрито критикував військову допомогу Києву, порівнюючи її з “гасінням пожежі бензином”, і навіть блокував передачу бронетехніки через право вето.
Ви б сказали: “Путін, будь ласка, захопи болгарську територію?” Ні, ви, як справжній президент, я впевнений, не допустите компромісу зі своєю незалежністю. Це ваше право не підтримувати допомогу Україні. Але я б дуже хотів, щоб ви мене правильно зрозуміли
Попри жорстку риторику, реальна політика Болгарії за часів Радева залишалася доволі гнучкою. Країна таємно та відкрито постачала ЗСУ боєприпаси та пальне, а технічні уряди президента не блокували санкції ЄС. Його проросійськість часто виглядала як інструмент внутрішньої боротьби з політичними опонентами, зокрема з лідером партії “ГЕРБ” Бойко Борисовим.
Багаторічне протистояння двох генералів закінчилося повною поразкою Борисова. Антиурядові протести 2020 року, спровоковані обшуками в адміністрації президента, остаточно підірвали позиції правоцентристів. Тепер Радев не має серйозних противаг всередині країни, оскільки його соратниця Іліяна Йотова наразі виконує функції глави держави.
Сьогодні Радев заявляє про прагнення до “прагматичних відносин” з Кремлем. Це може сигналізувати про спроби демонстративно переглянути деякі угоди з Україною для задоволення базового електорату. Проте економічний прагматизм, ймовірно, візьме гору над ідеологією.
Оборонний сектор Болгарії став потужним двигуном економіки завдяки контрактам на боєприпаси. Відмовитися від такого ресурсу в умовах кризи буде важко навіть для прихильника “нейтралітету”. Швидше за все, ми побачимо продовження постачань через посередників, що дозволить Радеву зберігати обличчя перед Москвою.
Головним викликом для нового прем’єра стане балансування між вимогами ЄС та сподіваннями проросійських виборців. Стратегія “бути всім для всіх” має обмежений термін дії. Якщо загравання з агресором призведе до ізоляції Болгарії в Європі, кредит довіри до “народного генерала” може вичерпатися швидше, ніж очікувалося.
Наразі Болгарія залишається у стані очікування: чи стане Радев другим Орбаном, чи залишиться обережним політиком, для якого проросійські лозунги – лише шлях до абсолютної влади. Його перші кроки на посаді голови уряду дадуть остаточну відповідь на це питання.
Майбутні президентські вибори, де братиме участь Йотова, стануть фінальним етапом у концентрації влади в одних руках. Болгарія ризикує перетворитися на державу з авторитарними ознаками, де одна людина визначає як внутрішній, так і зовнішній вектор розвитку.
Ми хочемо прагматичних відносин з Росією, заснованих на взаємній повазі та рівному ставленні
Залишається відкритим питання про ступінь впливу РФ на успіх кампанії “Прогресивної Болгарії”. Якщо Москва інвестувала в Радева більше, ніж просто інформаційну підтримку, це може призвести до непередбачуваних поворотів у зовнішній політиці країни на користь агресора.
Дві складові успіху
- Імідж людини поза системою, здатної боротися з корупцією
- Здатність пропонувати привабливий порядок денний для різних груп виборців
Генерал проти генерала
- Масштабні протести 2020 року проти уряду Бойко Борисова
- Хронічна політична криза та вісім парламентських виборів за п’ять років
Межі проросійськості
- Спекуляції на темі “партії війни” всередині Болгарії
- Можлива денонсація оборонних угод при збереженні прихованого продажу зброї
