Суспільство

12 запитань про шизофренію: пояснює психіатриня

12 запитань про шизофренію: пояснює психіатриня

Коли пересічна людина чує слово “шизофренія”, уявляються галюцинації, параноя та марення. Однак ця психічна хвороба набагато багатогранніша: вона може проявлятися як легка тривожність чи депресія, нагадувати обсесивно-компульсивний розлад або навіть залишатися непомітною тривалий час. У запущених випадках без лікування людина втрачає зв’язок із реальністю і ніби існує паралельно зі світом.

Гучного розголосу набула трагедія у США, коли чоловік напав з ножем на українку у поїзді. Згодом стало відомо, що нападник страждав на шизофренію і мав параноїдальні думки, проте не отримував лікування. На тлі цього випадку “Українська правда.Життя” розпитала психіатриню Беату Надь, як розпізнати захворювання, чому воно виникає та як підтримати людину з таким діагнозом.

Що таке шизофренія?

Шизофренія – це хвороба, що впливає на мислення, поведінку, емоції та сприйняття реальності. Вона пов’язана з дисбалансом нейромедіаторів: у певних ділянках мозку бракує дофаміну чи глутамату, а в інших – їх надлишок. Психіатриня пояснює: це не “роздвоєння особистості”, а порушення цілісності психічних процесів. У період загострення у людини проявляється дезорганізоване мовлення, нелогічне мислення і незрозуміла поведінка.

Які симптоми найпоширеніші?

Симптоми поділяються на три групи:

  • Позитивні: марення переслідування чи величі, галюцинації, дезорганізоване мовлення, нетипова поведінка (наприклад, розмови з телевізором).
  • Негативні: втрата емпатії, емоційне збіднення, відмова від спілкування, ангедонія.
  • Когнітивні: погіршення пам’яті, аналітичних навичок, концентрації, уповільнення мисленнєвих процесів.

Чому виникає шизофренія?

Єдиної причини немає. Це поєднання генетичних, біологічних та психосоціальних факторів. Якщо хворіє один із батьків, ризик для дитини складає 10-15%, а якщо обоє – до 40-50%. Водночас навіть при спадковій схильності хвороба може не проявитися. Тригерами часто стають стреси, травми, інфекції, наркотики чи алкоголь.

У якому віці проявляється?

Найчастіше дебют припадає на 18-30 років. Хвороба може початися раптово після сильного тригера або поступово, коли зміни у поведінці стають помітними не відразу.

Як лікується шизофренія?

Основний метод – медикаментозний. Призначають антипсихотики, іноді додатково антидепресанти. Психотерапія не усуває симптоми, але допомагає прийняти діагноз, а соціальна реабілітація зберігає людину в суспільстві, підтримує її у побутових справах і контактах. Лікарка наголошує: без соціальної підтримки навіть ефективні ліки можуть не дати бажаного результату.

Чи існує профілактика?

Вакцини не існує, але профілактикою можна вважати здоровий спосіб життя, зниження стресу, відмову від наркотиків і своєчасне звернення до лікаря при перших симптомах, особливо якщо є спадкова схильність.

Чи може людина сама запідозрити у себе хворобу?

Такі випадки рідкісні. Найчастіше ініціаторами звернення є близькі. Пацієнти з шизофренією нерідко недовірливі, втрачають критичність і не усвідомлюють, що з ними щось не так. Натомість люди з тривожністю часто бояться захворіти на шизофренію, хоча насправді цього діагнозу у них немає.

Чи можна діагностувати візуально?

Ні. Як і депресія, шизофренія не має “єдиного обличчя”. Дві людини з однаковим діагнозом можуть виглядати і поводитися абсолютно по-різному. Ідея, що хвороба завжди помітна зовні, – це стигма.

Чи небезпечна людина з таким діагнозом?

Не більше, ніж будь-яка інша. Дослідження показують, що люди з шизофренією у 14 разів частіше стають жертвами насилля, ніж агресорами. Найбільша проблема – суспільна стигматизація.

Чи може війна стати тригером?

Так. Війна не є причиною, але може запустити хворобу у людей з генетичною схильністю чи після травм. Це потужний психоемоційний стрес, який здатен стати точкою відліку.

Що робити, якщо близька людина відмовляється від допомоги?

Розмовляти з позиції турботи: підкреслювати важливість людини для вас, наводити приклади змін у її поведінці, пропонувати піти разом до лікаря. У жодному разі не ставити діагноз самостійно і не примушувати.

Як допомогти після встановлення діагнозу?

  • Дізнатися більше про хворобу і її симптоми.
  • Контролювати прийом ліків та відвідування лікаря.
  • Підтримувати людину у соціумі, організовувати активності, допомагати у побуті.

Шизофренія може бути різною, але з лікуванням та підтримкою люди здатні вести повноцінне життя, працювати та залишатися частиною суспільства.

Поділитися:
Показати коментарі (0)
Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *