Новації викликали дипломатичні суперечки. Україна готує створення Національного пантеону на території Києво-Печерської лаври, що вже встигло викликати неабияке роздратування та гостру критику з боку польського уряду через нібито “загострення суперечки” між державами.
Парламент ініціативу вже підтримав. Напередодні 1 липня Верховна Рада ухвалила в цілому відповідний президентський законопроєкт, який запускає масштабний процес увічнення пам’яті видатних діячів минулого.
Фінансування виділить держбюджет. Окрім використання державних коштів, закон офіційно дозволяє залучати також інші фінансові джерела, які повністю відповідають чинному законодавству нашої країни.
Землею опікуватиметься Мінкульт. Оскільки територія заповідника перебуває в управлінні цього відомства, саме воно контролюватиме виділення ділянок та організує відкритий архітектурний конкурс.
Проєктом займатиметься УІНП. Головну концепцію майбутнього меморіального комплексу детально окреслив керівник Інституту Олександр Алфьоров під час свого виступу в ефірі національного телемарафону.
Це не звичайне кладовище. Посадовець запевнив громадськість, що на території комплексу не планується створювати масштабне місце масового поховання сотень історичних постатей.
Масових перепоховань не буде. Основна філософія майбутнього меморіалу полягає у гідному вшануванні знакових імен, а не у механічному та безсистемному збиранні мощей.
Існує суворий часовий ценз. Тіло нещодавно померлого вітчизняного діяча дозволено офіційно переносити до історичного комплексу лише після завершення обов’язкового періоду у двадцять п’ять років.
Проєкт не вшановуватиме сучасників. Керівник відомства закликав громадян чітко розрізняти цей історичний проєкт та Меморіал героїв сучасної російсько-української війни.
Перепоховають винятково емігрантів. Останній спокій у серці Києва знайдуть лише видатні борці за українську незалежність, які наразі спочивають за межами батьківщини.
Вітчизняні могили не чіпатимуть. Прах великого Кобзаря Тараса Шевченка надалі оберігатиме Чернеча гора в Каневі, Лесі Українки – Київ, а Івана Франка – Львів.
Котляревського теж не перепоховуватимуть. Тіло видатного класика української літератури та автора знаменитої “Енеїди” навічно залишиться на місці його нинішнього упокоєння в Полтаві.
Перші кроки вже зроблено. Раніше на території Військового меморіального кладовища відбулося перепоховання праху очільника Організації українських націоналістів Андрія Мельника та його дружини Софії.
Бандера залишається під питанням. Олександр Алфьоров додатково прокоментував для медіа теоретичну можливість майбутнього перенесення в Україну праху відомого лідера ОУН-б Степана Бандери.
Концепцію розробляють історики. Проєктуванням та фаховим наповненням майбутнього меморіалу на території Лаври займатимуться безпосередньо спеціалісти з Українського інституту національної пам’яті.
