Український книжковий простір отримав завершений корпус ключових праць Джона Берджера – мислителя, який змінив спосіб розмови про мистецтво у ХХ столітті. Вихід збірки есеїв “По кишені” став фінальним акордом трирічної роботи видавців і логічно замкнув інтелектуальний триптих автора українською мовою.
Книга вийшла у видавництві ist publishing і доповнила вже видані раніше “Як ми бачимо” та “Про погляд”. Разом вони формують цілісне уявлення про метод Берджера – уважний, соціально загострений і принципово неелітарний.
Триптих, що склався за п’ять років
За останні п’ять років український читач отримав три ключові тексти Берджера:
- “Як ми бачимо” – видання 2020 року, засноване на культовому серіалі BBC.
- “Про погляд” – збірка есеїв, опублікована у 2024 році.
- “По кишені” – особиста й пізня книга, що побачила світ у 2025 році.
Ці праці відкривають українцям одного з найвпливовіших англомовних арткритиків другої половини ХХ століття. Його тексти про зір, зображення, фотографію та зв’язок мистецтва з владою досі входять до університетських програм у світі.
Мислитель, який не відокремлював мистецтво від політики
Джон Берджер, який прожив з 1926 по 2017 рік, був не лише письменником і мистецтвознавцем, а й послідовним марксистським інтелектуалом. Його метод ґрунтувався на переконанні, що жоден художній образ не існує поза соціальним і економічним контекстом.
У своїх текстах Берджер виступав проти мистецтвознавчих містифікацій – практики, яка робить мистецтво привілеєм вузького кола та приховує його матеріальні й ідеологічні основи. Він аналізував, як капіталізм використовує зображення – від олійного живопису до реклами – для закріплення існуючого порядку.
“По кишені” – пізня свобода письма
Збірка “По кишені” об’єднує короткі есеї, написані у 1991–2000 роках. Сам Берджер називав цю книгу відповіддю на відчуття нагальної потреби говорити. Це тексти людини третього віку, яка дозволяє собі максимальну інтелектуальну й емоційну свободу.
“Ми бачимо, яку свободу у письмі він собі дозволяє, про які теми та художників говорить. Можливо, це ті ситуації та імена, про які він раніше думав, але не публікував. Тут ви зустрінете такі прізвища, як Едгар Дега, Ван Гог, Фріда Кало та багатьох інших, які ми читаємо як портрети митців”, – зазначає видавчиня ist publishing Катерина Носко.
Берджер використовує твори Босха, Рембрандта, Деґа, Кало, фаюмські портрети й наскельні малюнки як привід для розмови про задуху сучасності, економічну нерівність і клаустрофобію глобалізованого світу. Ці есеї створюють інтимний простір діалогу між автором і читачем.
“Як ми бачимо” – книжка, що змінила правила гри
“Як ми бачимо”, вперше опублікована у 1972 році, стала одним із найвпливовіших текстів про мистецтво у світі. Берджер зосередився не на описі шедеврів, а на самому акті бачення – на тому, як зображення формують наше мислення.
Він стверджував, що кожне зображення несе ідеологічний заряд, а способи його відтворення змінюють сенс. Розвиваючи ідеї Вальтера Беньяміна, Берджер аналізував зв’язки між живописом, рекламою, образом жінки та масовою культурою.
“Дизайн “Як ми бачимо” – це точнісіньке повторення дизайну першого англомовного видання 70-х років, яке затверджував сам Берджер. Він наполягав на максимально демократичній книжці, яку міг дозволити собі кожен. Саме тому видання чорно-біле”, – пояснює Катерина Носко.
“Про погляд” – людина, тварина і фотографія
Збірка “Про погляд” розширює критичний інструментарій Берджера. Вона складається з трьох частин, серед яких особливе місце посідає есей “Навіщо дивитися на тварин?”.
“У цьому есеї автор говорить, що у спогляданні тварин людина може віднайти частину себе, яка пов’язує її з іншими живими істотами”, – підкреслює Катерина Носко.
Тексти також присвячені фотографії, воєнним зображенням, живопису Курбе, Тернера, Бекона та аналізу творчості Авґуста Зандера і Пола Стренда. Берджер постійно співвідносить минуле з сучасністю, поєднуючи особистий досвід і великі історичні події.
Спадщина, яка залишається живою
Берджер був послідовним гуманістом, для якого мистецтво завжди означало відповідальність. Його життєвий вибір – від життя у французьких Альпах до передачі частини Букерівської премії афроамериканській ліворадикальній партії – підтверджував єдність слова і дії.
Його спадщина нині підтримується сином, художником Івом Берджером, який володіє авторськими правами та погоджує всі видання, зберігаючи автентичність батькових книжок.
У 2026 році світ відзначатиме 100-річчя з дня народження Джона Берджера. ist publishing уже працює над спеціальними проєктами до цієї дати, розмірковуючи, яку з наступних праць мислителя представити українському читачеві.
