Українські правоохоронці оголосили підозри 18 фігурантам масштабних схем у сфері охорони здоров’я. Під час березневих рейдів, які охопили 70 медичних установ, викрили привласнення понад 100 мільйонів державних гривень. Справи щодо частини зловмисників уже скерували до суду.
Слідство триває.
Головним підґрунтям для фінансових махінацій стали маніпуляції з ЕСОЗ. Посадовці лікарень вигадували неіснуючих пацієнтів, приписували фіктивне лікування, декларували відсутнє дороге обладнання та наймали некваліфікований персонал. Суспільство відреагувало на викриття позитивно, проте в медичній спільноті спалахнули гострі дискусії про недоліки чинної системи.
Медики скаржаться.
Серед причин порушень лікарі називають хронічний дефіцит бюджетних коштів, складне фінансове кодування послуг та надто широку мережу лікарень. Також нарікають на слабкий контроль і наслідки реформи. Розібратися в ситуації допомогли виконавча директорка благодійного фонду “Пацієнти України” Інна Іваненко та керівниця фундації “Здорові рішення” Тетяна Гавриш.
Реформаторська модель фінансування та старі звички керівництва
Держава виділила на Програму медичних гарантій понад 190 мільярдів гривень. Ці гроші НСЗУ розподіляє між медзакладами за заявницьким принципом, довіряючи їхнім даним без попередніх виїздів. На думку Інни Іваненко, іншого виходу немає через брак людських ресурсів для постійних ревізій, тому директори мають усвідомлювати відповідальність за обман.
Апарат перевірок діє.
Служба використовує автоматичний моніторинг електронних звітів та фактичні виїзди на місця. Тетяна Гавриш наголошує, що цю систему створювали не для покарань, а як стимул для розвитку лікарень. Проте за вісім років реформи керівники комунальних установ так і не позбулися радянської управлінської культури та не навчилися ефективно працювати.
Передумови силовиків: планові перевірки проти системного тиску
Виявлені під час моніторингу порушення НСЗУ зобов’язана передавати до Національної поліції. Юристка Гавриш зауважує, що правоохоронці вирішили захистити пацієнтів після накопичення скарг, але висловлює сумніви щодо доведення вини в суді. Її непокоїть, що кримінальні справи відкривають лише там, де фігурують великі кошти, тоді як скарги на неякісну медичну допомогу роками ігноруються.
Іваненко оцінює ситуацію оптимістичніше.
Вона впевнена, що масштабні обшуки свідчать про повноцінний запуск контролюючої функції платника за послуги. Оскільки НСЗУ позбавлена слідчих повноважень, залучення поліції є логічним кроком, а не каральною операцією проти медиків.
Усвідомлений обман системи чи банальний людський фактор
Експерти розійшлися в оцінках природи масових порушень, зафіксованих у лікарнях. Інна Іваненко переконана, що йдеться про свідоме шахрайство, адже тривале фіктивне лікування нежиті під апаратом ШВЛ неможливо списати на звичайну помилку через завантаженість персоналу.
Тетяна Гавриш бачить дві сторони.
Поряд із кримінальним вигадуванням процедур і фальсифікацією даних про обладнання, частину порушень спровокували технічні збої та поспіх при кодуванні. Юристка попереджає, що гучні затримання без реальних пропозицій щодо реформування управління лише руйнують суспільну довіру до медицини.
Економічні маніпуляції через роздуту мережу та кадровий голод
Модель “гроші ходять за пацієнтом” є абсолютно правильною, оскільки за радянської системи фінансування ліжко-місць лікарні штучно утримували здорових людей у стаціонарах. Сьогодні ж головною проблемою є утримання порожніх приміщень у регіонах зі скороченим населенням, де місцева влада боїться ухвалювати непопулярні рішення про закриття неефективних відділень.
Лікарні прагнуть вижити.
Замість переорієнтації на затребувані громадою амбулаторні послуги чи реабілітацію, дрібні заклади намагаються отримати дорогі пакети на лікування онкології. Це призводить до розмивання обмеженого бюджету та фінансових маніпуляцій. Тетяна Гавриш додає, що тарифи НСЗУ розраховані адекватно, але керівники неефективно використовують ресурси, утримуючи роздуті штати бухгалтерів і лікарів на чверть ставки.
Експертка наводить приклад Німеччини.
Там збитковим комунальним лікарням дозволено банкрутувати. В одному з гірських регіонів із п’яти закладів створили один ефективний, де залишили лише терапію, хірургію й кардіологію. Завдяки оптимізації персоналу, аутсорсингу та впровадженню телемедицини лікарня запрацювала в плюс, але українські громади на такі сміливі кроки наважуються рідко.
Чотири кроки для трансформації контролю та подолання корупції
Поліція неспроможна перевірити кожного лікаря, тому медична галузь має розвивати внутрішні механізми саморегуляції. Для якісного покращення контролю Тетяна Гавриш пропонує чотири системні зміни:
- Ефективне керівництво. Залучення до управління лікарнями колегіальних органів із юристами та економістами, а також створення наглядових рад для превентивного внутрішнього аудиту.
- Контроль з боку пацієнтів. Використання цифрових інструментів, зокрема додатку Helsi, для відстеження реальних візитів та блокування махінацій із кодуванням.
- Особисті відповідальність і свобода для лікарів. Запровадження індивідуального ліцензування медиків замість колективної відповідальності закладу, що захистить фахівців від тиску керівництва при підробці історій хвороб.
- Лікарське самоврядування. Створення незалежних медичних та етичних арбітражів за європейським принципом “рівний – рівного” для розбору професійних помилок без залучення силовиків.
Автоматичні алгоритми вже ефективно підсвічують підозрілу звітність для подальших перевірок НСЗУ. Інна Іваненко підтверджує важливість наглядових рад та скарг громадян, проте зазначає, що пацієнти часто бояться повідомляти про побутове вимагання грошей через страх перед конфліктами.
Гаряча лінія працює.
Усі звернення вносяться до бази, і лікарням доведеться відповідати за порушення умов ПМГ. Директорка фонду підтримує ідею лікарського самоврядування для захисту позиції медиків, але притягнення до кримінальної відповідальності вважає виключною компетенцією правоохоронних органів.
Висновки та корупційні ризики на шляху до чесного партнерства
Головним наслідком обшуків для керівників лікарень має стати негайне проведення внутрішнього аудиту та налагодження правильної роботи з ЕСОЗ. Тетяна Гавриш закликає директорів не боятися звертатися до НСЗУ за консультаціями, оскільки їхні відносини є партнерськими, а не суворо ієрархічними.
Потрібна прозора комунікація.
Держава діє суперечливо: запроваджує безкоштовні скринінги для залучення людей і водночас заявляє про масові обмани в лікарнях, що відлякує пацієнтів. Юристка прогнозує, що судові процеси затягнуться на роки через складність збору доказів, а на початкових етапах існують високі корупційні ризики закриття проваджень.
Інна Іваненко надіється на краще.
Вона вірить, що викриття схем закладе фундамент для чесних відносин між медициною та державою. За її словами, обшуки не повинні демотивувати сумлінних лікарів чи формувати тотальну недовіру до системи, адже порушники становлять меншість, а правильна робота закладу є найпершим інтересом кожного пацієнта.
