Призначення Федора Шандора очільником українського дипломатичного представництва в Угорщині стало несподіваним кроком для багатьох. Професійний викладач та етнічний угорець із Закарпаття не мав попереднього досвіду роботи в структурах МЗС, проте він володіє унікальним бекграундом, який зараз стає його головним козирем. Для Будапешта, де питання підтримки діаспори зведено у ранг абсолютного пріоритету, постать Шандора є сигналом того, що Україна готова до прямого та чесного діалогу без посередників.
Шлях Шандора до посольського крісла пролягав через фронт. Сержант 68-го окремого батальйону ТрО “Закарпатські шаркані” став відомим на всю країну як “професор з окопів”, оскільки продовжував дистанційно читати лекції студентам Ужгородського національного університету прямо з передової. В Угорщині ж він став медійною особистістю після символічного жесту: у жовтні 2022 року, під час звільнення Харківщини, він записав відео з угорським революційним прапором, що викликало неабиякий резонанс серед угорців.
Попри його коріння, офіційний Будапешт тривалий час ставився до призначення Шандора вороже, супроводжуючи його діяльність атаками пропагандистів. Це змусило посла на рік закритися від інтерв’ю. Проте перемога партії “Тиса” на виборах докорінно змінила ситуацію, дозволивши дипломату вперше детально розповісти про стан справ у першому великому інтерв’ю для “Європейської правди”.
Для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували текстову версію розмови, в якій лишили найголовніше.
Кінець епохи антиукраїнської пропаганди на виборах
На думку посла, останні виборчі перегони в Угорщині стали своєрідним тестом на витривалість українських наративів. Попри те, що країна була буквально заповнена білбордами, які зображували Україну як джерело небезпеки та зла, угорці продемонстрували неочікуваний імунітет до такої агресивної риторики. Шандор іронізує, що через величезну кількість реклами з українським президентом, Володимир Зеленський цілком міг би стати учасником місцевих бюлетенів.
Результати голосування свідчать, що конституційна більшість громадян Угорщини відмовилася сприймати Україну як цапа-відбувайла за внутрішні негаразди. Протягом кампанії на сусідню державу намагалися списати буквально все: від скорочень у медичній сфері та поганого стану доріг до природних коливань рівня води в Дунаї. Виборець сказав чітке “ні” такій маніпулятивній логіці.
Україна прагне повернутися до нормальних, прагматичних стосунків, які ґрунтуються на принципі “сусід ближче за родича”. Історія пам’ятає часи, коли Угорщина першою відкривала дипломатичне представництво, визнавала Голодомор та надавала допомогу під час паводків. Сьогодні є всі передумови для відновлення цієї добросусідської традиції, оскільки угорський народ чітко засвідчив свою відкритість до діалогу.
Хоча офіційні протокольні зустрічі можливі лише після 11 травня, коли сформується новий склад парламенту, певна активність уже спостерігається. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та майбутня очільниця угорського МЗС Аніта Орбан уже обмінялися першими вітаннями. Це дає надію на те, що повноцінний міждержавний діалог розпочнеться одразу після вступу Петера Мадяра на посаду прем’єра.
Економічні перспективи та подолання торговельних бар’єрів
Важливим сигналом для Києва стала заява Петера Мадяра про небажання блокувати допомогу ЄС у розмірі 90 мільярдів євро. Його позиція прагматична: якщо економіка Угорщини від цього не страждає, то немає сенсу ставати на заваді загальноєвропейським процесам заради самого лише процесу блокування.
На черзі – відновлення роботи ключових двосторонніх механізмів, які фактично були заморожені протягом останніх років:
- Поновлення діяльності експертної групи з питань прав національних меншин.
- Запуск українсько-угорської економічної комісії, що не діяла з 2020 року.
- Розблокування логістичних хабів та співпраці у банківському секторі.
- Вирішення питань у фармацевтичній галузі, що мають критичне значення для угорського бізнесу.
Окремої уваги потребує питання так званих “локальних санкцій” Угорщини проти 22 видів української продукції. Ці обмеження виглядають абсурдно в умовах єдиного європейського ринку, адже ті ж самі товари потрапляють до Угорщини транзитом через інші країни ЄС. Відмова від цих штучних бар’єрів є лише питанням часу та політичної волі нового уряду.
Гострим залишається питання інкасаторського конвою, який був фактично пограбований представниками угорських спецслужб минулої влади. Цінності, серед яких валюта та золото, досі залишаються на території Угорщини. Дипломат наголошує, що переговори щодо цього тривають у закритому режимі, а всі факти порушень прав українських громадян та пошкодження майна зафіксовані.
Повернення активів – це лише частина завдання. Шандор наполягає на тому, що за скоєний злочин має бути справедливе покарання, щоб унеможливити подібні випадки у майбутньому. Колишні цінності зараз виконують роль речових доказів у справі, яка обов’язково дійде до судового рішення.
Що стосується шляху України до ЄС, то посол сподівається на швидкий початок роботи над переговорними кластерами. Незважаючи на складність бюрократичної машини Євросоюзу, Україна налаштована стати його 28-м членом, що стане логічним завершенням її європейської інтеграції.
Боротьба зі стереотипами та російським впливом
Тривала пропаганда залишила свій слід у свідомості значної частини угорського суспільства. Близько 2,5 мільйона виборців перебувають під впливом наративів, які роками насаджували російські ІПСО. Тепер обом сторонам доведеться докласти зусиль, щоб через культуру, спорт та муніципальну співпрацю зруйнувати ці штучні стереотипи.
Нам дісталася спадщина ненависті, якої об’єктивно не мало існувати. Наше завдання – шар за шаром зчищати той бруд, який роками накидав наш спільний сусід.
На жаль, за цей деструктивний вплив деякі угорські політики отримували фінансову винагороду від Кремля. Сьогодні важливо довести Будапешту, що ніяких реальних утисків угорської меншини в Україні не існує. Київ готовий надати будь-які законодавчі гарантії, аж до фіксації права дітей спілкуватися рідною мовою на перервах у школах.
Закон про освіту 2017 року ніколи не був спрямований проти угорців чи інших європейських націй – його метою був захист від російської експансії. Проте через недосконалість він створив певні обмеження для всіх. Зараз Україна готова прописувати найменші деталі, щоб зняти будь-які занепокоєння партнерів.
Етнічні угорці на Закарпатті чудово розуміють необхідність знання державної мови для кар’єрного зростання. Для них це не питання політики, а питання можливостей: роботи у держорганах, вступу до провідних університетів Києва чи Львова. Важливо, щоб це усвідомлення нарешті прийшло і до кабінетів у Будапешті.
Трагічним, але беззаперечним доказом відданості угорців Україні є їхня участь у війні. Понад 700 представників громади воюють у лавах ЗСУ, а 106 із них віддали життя за незалежність держави. Вони зробили свій вибір на користь цивілізації, пліч-о-пліч з іншими громадянами України.
Особливо цінною є допомога волонтерів безпосередньо з Угорщини. Це люди, які раніше не мали жодного зв’язку з Україною, але вирішили підтримати воїнів. Все почалося з короткого відео, де Шандор та його побратими вітали угорський народ з річницею Революції 1956 року з окопів Харківщини.
Тоді символічний прапор із діркою та вигук “Hajrá, magyarok!” об’єднали мільйони людей. Та віра в спільні цінності переросла у реальну допомогу дронами та енергетичним обладнанням, яке рятувало життя на передовій не лише угорцям, а й усім бійцям бригади.
Попереду ще багато роботи в енергетичній сфері та агросекторі. Угорщина, попри офіційні заборони, залишається головним споживачем українського меду, хоч і проводить ці операції через посередників. Настав час знімати ці штучні обмеження, які шкодять передусім угорському бізнесу.
Шандор нагадує, що Угорщина була єдиним сусідом, який не блокував кордони під час фермерських протестів, забезпечуючи стабільний транзит вантажів. Попри всю складність ситуації та роки пропаганди, дипломат закликає до терпіння. Відновлення довіри вимагає часу, але рух у правильному напрямку вже розпочато.
