Український уряд радикально змінив стратегію підвищення податків. Замість єдиного масштабного документа, Кабінет Міністрів готує до подання три окремі законопроєкти. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на власні джерела в урядових колах. Така тактика має допомогти розблокувати фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду, яка опинилася під загрозою через затягування фіскальних реформ.
Згідно з планом, кожна ініціатива буде винесена на розгляд окремо. Перша частина стосується цифрових платформ (так званий “податок на OLX”). Другий законопроєкт передбачає впровадження 5% військового збору для фізичних осіб – підприємців. Третій блок зосередиться на змінах до Митного кодексу для скасування чинних пільг на міжнародні посилки.
Водночас найбільш дискусійне питання щодо впровадження ПДВ для ФОП поки що відклали. Урядовці планують розпочати переговори з МВФ, аби переконати партнерів зняти цю вимогу з порядку денного. Це рішення виглядає як спроба знайти компроміс у складній політичній ситуації, що склалася навколо податкових нововведень.
Графік розгляду документів у парламенті є надзвичайно стислим. Уряд розраховує на реєстрацію проєктів найближчими днями, щоб винести їх до зали вже 7 – 9 квітня. Проте, за словами Железняка, процедура буде складною: через необхідність дотримання 14-денного терміну на подання альтернативних проєктів, депутатам доведеться проходити через три окремі голосування по кожному закону.
Процедурні труднощі включають включення до порядку денного, скорочення термінів розгляду (для чого потрібно мінімум 226 голосів) та перше читання. Депутат прогнозує “веселий тиждень”, підкреслюючи, що без подолання поточної політичної кризи навіть початкові етапи розгляду можуть бути провалені.
У спробі врятувати ситуацію залучено найвище керівництво країни. Президент Володимир Зеленський та віцепрем’єрка Юлія Свириденко вже дали доручення урядовцям налагодити максимально тісну комунікацію з народними обранцями для забезпечення результативного голосування.
Передумови податкового протистояння та позиція партнерів
Раніше Данило Гетманцев, очільник профільного парламентського комітету, зазначав, що головна проблема не в самих вимогах МВФ, а у відсутності консолідації всередині Ради. На його думку, вирішення вимагає не діалог із Фондом, а вихід із внутрішньої політичної кризи, яка заважає виконанню міжнародних зобов’язань.
Ситуація ускладнюється нещодавніми поразками в сесійній залі. Парламент вже провалив законопроєкт №14025, який мав запровадити міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові сервіси. Цей документ був одним із ключових у пакеті домовленостей із кредиторами.
У самому Міжнародному валютному фонді не приховують занепокоєння. Представники фонду висловили сумніви щодо здатності Києва отримати подальше фінансування в межах пакета на 8,1 млрд доларів. Головною перешкодою партнери називають саме повільність депутатів у прийнятті критично важливих законів.
Варто нагадати, що спроби врегулювати питання цифрових платформ через законопроєкт №14025 закінчилися безрезультатно, оскільки Рада не змогла зібрати необхідну кількість голосів для його підтримки в цілому.
Раніше з’являлася інформація, що МВФ нібито пом’якшив позицію, скасувавши попередні умови для нової кредитної програми. Йшлося про вимоги щодо ПДВ для ФОП, зборів на посилки та військового збору, проте нинішні кроки уряду свідчать про те, що ці питання все ще залишаються на столі переговорів.
